Покрова, День захисника Вітчизни: у Глухові святкували, відкривали, освячували

Козацьке свято Покрови, на яке також відзначається і День захисника Вітчизни, у Глухові виявилось дуже насиченим, багатим на різноманітні події, і навіть дещо розтягнулося у часі.

Суботнього дня, на яке випала цього річ Покрова, звичайно, відбувся доволі велелюдний (рахунок учасників ішов на сотні) мітинг біля пам’ятного знаку героям Небесної Сотні. Там, разом з поздоровленнями, пролунало, що боротьба за Україну, розпочата на Майдані, триває. і тому сьогодні кожен із вас творить історію нашої держави. А військо, де нині зібралися кращі сини України, захищає свій народ від навали підступного ворога, виборює для нас незалежність і право на гідне життя.

Прозвучав гімн, відбулося покладання квітів до підніжжя монументу, присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих за нашу свободу й незалежність. Ми запитали в тих, хто відстоював їх на теренах Донбасу, з чим асоціюється у них цей день.

Сергій МІЩЕНКО з Баничів, громадський активіст:

- Вважаю це свято головним – навіть значимішим за День Незалежності. Двадцять четвертого серпня відбулося декларування незалежності, а Покрова, можна сказати, свято, щедро здобрене кров’ю наших предків – козаків. Україна, три роки тому отримала нових козаків – військових, які пішли на Схід, і пролили там свою кров. Так, наші військові на Донбасі – то нові козаки - не шароварні, що стрибають гопака на сценах, і не ряджені під козаків бандюки, яких використовують всілякі політикани. Це звитяжці-воїни, котрі боронять свою Батьківщину від підступного ворога. І тому поєднання Покрови і Дня захисника дуже органічне. Ми у родині відзначаємо цей день ще й тому, що на нього у Баничах випадає престольне свято.

Щодо того, як відзначали Покрову на офіційному рівні – як на мене – дуже, можна навіть сказати, що й суперформально: зібралися на півгодини, помітингували і розбіглися. Ну ображатися за це на владу, мабуть, немає особливого сенсу – вона така яка є. Зазначу правда, що у нашому селі цього року до святкування підійшли більш вдумливо, ніж торік.

Дмитро ФЕДЧЕНКО, голова глухівського об’єднання учасників АТО:

- Для мене це велика віха, як і для всіх, хто воював на Сході. Цього дня був на зустрічі з товаришами по батареї 27 Сумського полку РСЗВ. Наше свято, і ніхто у нас його не відніме.

Поцікавилися ми думкою з цього приводу й наших найближчих сусідів. Ось, наприклад, очільник шосткінської спілки учасників АТО Віктор ОСИПЕНКО теж вважає 14 жовтня головнішим за 24 серпня:

- День Незалежності, на мою думку, можна сказати, дуже офіційний. А ось щодо Покрови, ні у кого не повернеться язик сказати таке. Назвіть свято, яке більше пов’язане з Україною, ніж це! Ми, українці, відчуваємо його, можна сказати, на генному рівні. І кожного року усвідомлення, що воно, дійсно, наше, стає чимдалі сильнішим. Минулого року, наприклад, єдина церква Київського Патріархату в нашому місті на Покрову стояла напівпустою, а нині – була заповнена вщерть. Прийшло помолитися за Україну дуже багато і молодих, і старих людей. Багато хто вдягнув під тепле вбрання вишиванки. Ми теж добре відзначили День захисника України: зібралися, побули на відправі, потім згадали загиблих бойових побратимів.

Так, і у нас влада, буває, відноситься формально і до потреб учасників АТО, і допомоги фронту. Ми її, де є змога, підправляємо, роблячи водночас свою справу. Ось нещодавно відправили до підшефної частини на Сході шість автомобільних акумуляторів.

Взагалі, 14 жовтня у Глухові відбулося чимало цікавих заходів: наприклад, відкриття нового спортивного майданчику на просторі між багатоквартирними будинками по Ціолковського, 14, і Пушкіна, 60, виставки кращих художніх робіт «Україна скрізь віки», у краєзнавчому музеї, урочистості в агротеху ім.. Ковпака. Про них інформуємо на шпальтах цього номеру. Втім, головною подією нинішніх святкувань Покрови та Дня захисника Вітчизни багато глухівчан вважають освячення скульптурної шевченківської композиції, що відбулося невдовзі після обіду цього понеділка, 16 жовтня.

На чотирнадцяту тут зібралися глухівчани і учасники ще одного «поїзду дружби» з Труханівської Січі. Відбулося пишне богослужіння за участю духовенства Київського патріархату, очолюваного владикою Мефодієм. Після нього і священнослужителі, й інші учасники багато говорили про знаменну роль Кобзаря, у контексті нинішніх подій, в т.ч. і пов’язаних з війною на Донбасі. Депутат Сумської обласної ради Віктор ЛИСЕНКО, дбанням якого, власне, Глухів і отримав свого Шевченка, увічненого у бронзі, висловив упевненість, що до Кобзаря, праворуч від якого тепер вже постала й виконана нашим вмільцем Юрієм ВОРОБЙОВИМ декоративна лава у формі розгорнутої книжки з відомими рядками на спинці кольору паперу стародруку:

Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте!
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь .

додадуться й інші монументальні споруди на честь знаних українських діячів та відомих глухівчан. Дуже хвилюючим моментом було виконання учасниками Труханівської Січі славня бійців українського Спротиву «Зродились ми великої години»:

Доволі нам руїни і незгоди:

Не сміє брат на брата йти у бій!

Під синьо-жовтим прапором свободи

З'єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду для усіх єдину,

Наш гордий клич народові несе:

Вітчизні будь ти вірний до загину,

Нам Україна вище понад все!

Гадаю, ці рядки дуже співзвучні тому, що зараз відбувається і в країні, й окремо взятому Глухові, і, звичайно ж, самій Покрові, Дню захисника Вітчизни.

Андрій КОВАЛЕНКО