Новость из категории: Культура

Новий рівень науково - дослідницького потенціалу

Останніми днями весни Національний заповідник «Глухів» всімнадцяте провів традиційну науково – практичну конференцію «Сіверщина в історії України». Вона, насамперед, засвідчила зростання наукового потенціалу установи. Збірка матеріалів (мабуть варто нагадати про її ВАКівський рівень) рекордна за обсягом, охватом та якістю представлених досліджень.

У ній розміщено сотню авторських публікацій, а вага самої книжки, за словами головуючого на пленарному засіданні - заступника гендиректора НЗ Світлани ЖУКОВОЇ, складає рівно кілограм. Запрошений до вітального слова колишній керівник заповідника Сергій СЛЄСАРЄВ зазначив: час підтвердив правильність започаткованого на початку 2000-х років курсу на посилення дослідницької ланки: започаткована тоді система працює, науков-дослідницький потенціал суттєво зріс, а Глухів привернув до себе увагу своїми здобутками в царині охорони культурно-історичної спадщини. Нині заповіднику відводиться ведуча роль у програмі відродження української культурної ідентичності регіону, що включає в себе подальший розвиток народних промислів, підняття на новий рівень фольклорних традицій.

Перший крок у цьому напрямку – фестиваль етнокультури та народних промислів СІВЕР-ЕТНО-ФЕСТ - 2018, який дебютує 6 червня саме у нашому місті. Він, серед іншого, має сприяти налагодженню тіснішої співпраі установи з містом: «Громада повинна краще знати про нас, і про нашу роботу». Співголовуючий – старший науковий співробітник Центру пам`ятникознавства НАН та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Сергій ЗОЗУЛЯ згадав, що цього року на конференції з об’єктивних причин відсутні представники низки регіонів України (Крим) та ближнього зарубіжжя. Це, однак, жодним чином не позначилося на загальному рівні заходу, що засвідчують і видані матеріали. Свої привітання глухівчанам висловив і директор Путивльського Державного історико – культурного заповідника Сергій ТУПИК.
 
Користуючись нагодою, він запросив на відвідини музею історії, культури та побуту горюнів у Новій Слободі. Варто зазначити на присутній у виступах всіх згаданих вище керівників та науковців етнокультурний акцент. Вони підкреслювали необхідність дослідження та розвитку народних мистецтв і промислів, причому в живому, економічному контексті (туризм, вирощування традиційних сільськогосподарських культур тощо). Дуже цікавими були доповіді. Охопити їхню тематику в рамках цього матеріалу неможливо, а тому висвітлимо їх в наступних номерах.
 
Андрій КОВАЛЕНКО.
Фото www.nz-hlukhiv.com.ua


Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter
загрузка...
Нет комментариев к этой новости. Оставьте комментарий первым

Похожие новости

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии. Пожалуйста зарегистрируйтесь или войдите в ваш аккаунт.
Авторизация с помощью соцсетей:
Авторизация с помощью Facebook Авторизация с помощью Google
загрузка...