Новость из категории: Культура

Культурне розмаїття Сіверського краю

Минулої п`ятниці, 8 червня, Національний заповідник «Глухів» та Центр пам’яткознавства НАН і Українського товариства охорони пам’яток історії і культури провели у нашому місті фестиваль етнокультури та народних промислів «СіверЕтноФест».

Мета заходу – явити світові, Україні, людям культурне розмаїття краю, а за великим рахунком, як зазначив один з безпосередніх організаторів – старший науковий співробітник згаданого Центру Сергій ЗОЗУЛЯ - продемонструвати що наша Сіверщина – невід`ємна частина України. Місце для цього вибрали напрочуд вдале – простору садово – паркову зону заповідника на вул. Шевченка, навколо його адміністративного комплексу – старовинного будинку Кочубеїв. Тут, на широкому зеленому просторі розгорнули майстер-класи та виставки-продажі робіт майстрів народних промислів і ремесел, встановили невеличку сцену. На захід запросили школярів, і ті швидко освоїлися: з захватом розглядали експозиції, просто бігали, гралися; навіть пристосували для перекочування невеличкы тюки соломи, порозкладані перед сценою для сидіння. Всюди панувала невимушена - справжня літня - атмосфера: на зеленій підстриженій травичці, під живий фольклорний спів відвідувачі, учасники, вдягнені в легкі шати або автентичне вбрання, дітвора, вільно походжають повз рундуки, зупиняються, щось беруть, примірюють, купляють. Он зграйка дітлашні окупувала стіл з дерев’яними іграшками: шаблями, свистками, тріскачками. Зчинився такий гармидер, що на мить не стало навіть чутно, що там на сцені: галас, тріскотіння, якісь чудернацькі звуки, що не піддаються опису. А коли ця хвиля зійшла, господар товару почав бідкатися: «От чортенята, шаблю дерев’яну зпіонерили!». Втім, попри пропажу він дозволив мені і Микитці, хлопчику чотирьох - п`яти років, взяти по шаблючці й влаштувати «поєдинок». Тільки но розпочали, аж тут матуся забирає мого суперника. Той гречно простягнув дерев’яну зброю майстрові: «Дякую, дядечку». Ось такі різні бувають діти – як, власне, й дорослі.

 

Багато народу зібралося біля ковальського стенду. Тут неподалік імпровізованого прилавку з ножами, кованими трояндами, чудернацькими виделками та цвяхами (в усьому, навіть останніх, здавалося, ну дуже невибагливих предметах, відчувалися смак і довершеність майстра) стояв справжній працюючий горн та ковадло, на яких кожний бажаючий міг отримати навички ремесла.. Від господаря експозиції, Олега, дізнався, що у Глухові виробляють ножі з дамаської сталі:

 

- За давніх часів процес її виготовлення, дійсно, був великою таємницею. Зараз це вже ніякий не секрет: беруть декілька пластин з різних сортів високоякісної сталі, декілька разів проковують – т. зв. ковальська зварка, і все.

Ножі на столі милують око шляхетним полиском і характерними розводами, зовні чимось схожими на муарову стрічку. Поряд – продукт нових технологій – т. зв. «ламінат», де поєднані вуглецева та нержавіюча сталі.

Милував око стенд з ляльками – мотанками. Його господиня Ольга ПЕТРУК розповіла, що займається їх творенням чотири роки. Техніку виготовлення освоїла десь за рік, а нині вже дає майстер – класи:

- Є ляльки які створюються швидко, а є – декілька місяців. Ось цю, наприклад, яка в майбутньому стане центром композиції «Сила роду мого», почала з невеличкого шматочка старовинного рушничка. Перетворила його на плахту, потім довго думала, міряла - переміряла, вишивала – і створила, врешті, таке диво, з символом Всесвіту у малесеньких рученьках.

Свій стенд зі зразками продукції з льону та конопель привіз і Лубінститут. Присутній на святі його керівник Ігор МАРИНЧЕНКО зазначив наступне:

- Дуже правильний і корисний захід. Він, серед іншого, має продемонструвати наші виробничі спроможності, на що ми здатні, щоб регіональні виробники могли контактувати один з одним, створювати якісь спільні проекти. Задумка дуже добра, а щодо цього фестивалю у мене одне-єдине зауваження: треба було дати гучнішу рекламу. В усьому іншому бачу суцільний великий плюс. Сподіваюсь,етнофестиваль стане традиційним.

Останнє побажання авторові довелося вислуховувати декілька разів: й у виступах, і приватних розмовах, зокрема, з колишнім керівником НЗ Сергієм СЛЄСАРЄВИМ, відомою волонтеркою, очільницею глухівського відділення «Турботи про літніх в Україні» Тамарою ОЛЕКСАНДРЕНКО, депутатом міської ради Ольгою ІЛЛІНОЮ. Всі вони, так само як і присутні на святі секретар Глухівської міської ради Олена ДЕМІШЕВА та керуюча справами міськвиконкому Олена ГАВРИЛЬЧЕНКО, керівник апарату Глухівської РДА Олена ХАРЧЕНКО відзначали дуже вдалий вибір місця, прекрасну організацію заходу, віддали належне ініціативності, працьовитості, креативності колективу заповідника та його генерального директора Ірини МОШИК.

Зі свого боку, представники НЗ «Глухів» висловлювали свою щиру вдячність згадуваному давньому партнеру і, не побоюся цього пафосного означення, доброму товаришеві установи - керівнику Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК С. Зозулі, який долучив до справи народних майстрів Ніжинщини. Загалом їх прибуло на етнофест понад два десятки, на чолі з заступником ніжинського міського голови Ігорем АЛЄКСЕЄНКО. Він та начальник відділу культури Ніжинської РДА Антоніна ЗАЛОЗНА повсякчас робили акцент на розвитку культурного співробітництва між різними частинами Сіверщини – історичного регіону, до якого відносяться і Глухів, і Ніжин. Ірина Мошик, у свою чергу, запевнила, що її установа виступатиме як об’єднуюча ланка єдиного сіверського культурно - історичного поля, та прикладе максимум зусиль для розкриття туристичного потенціалу краю, долучатиме до цієї перспективної справи і творчих особистостей і владу, і ділові кола.

 

А тепер, мабуть, варто згадати творчі колективи, що взяли участь у фестивалі: фольклорно-етнографічний гурт «Оберіг» Слоутського будинку культури, народний аматорський фольклорний колектив «Вербиченька» Обложківського будинку культури, фольклорний колектив «Вербиченька» Чернєвського сільського клубу, ансамбль «Folk-світлиця» Молодіжного центру Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка, фольклорний колектив Семенівського сільського клубу, народний аматорський фольклорний колектив «Червона калина» Некрасівського сільського будинку культури, а також методиста Ніжинського районного будинку культури Людмилу ХЛІБ.

P. S.

Як повідомив начальник відділу економічного аналізу та прогнозування міськради Анатолій АХМЕДЗЯНОВ, глухівська влада встановила контакт з низкою виробничих колективів, які представили свою продукцію на фестивалі, і вивчає можливості подальшого ділового співробітництва з ними.

Андрій КОВАЛЕНКО



Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter
загрузка...
Нет комментариев к этой новости. Оставьте комментарий первым

Похожие новости

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии. Пожалуйста зарегистрируйтесь или войдите в ваш аккаунт.
Авторизация с помощью соцсетей:
Авторизация с помощью Facebook Авторизация с помощью Google
загрузка...