Наш спільний «Льон – фест»

Традиційне свято, до речі сьоме за рахунком, розпочалося 6 липня. Цього року, на відміну від попереднього, погода була напрочуд теплою та лагідною, і кожен бажаючий отримав нагоду насолодитися видовищем квітучого льону на полі під Некрасовим.

Туди було організовано два спеціальних автобусних рейси від площі Рудченка. Серед інших, фотографувалися на тлі блакитно-зеленого розливу льону, невимушено спілкуючись між собою, пригощалися запашним трав’яним чаєм пенсіонери відділення денного перебування міського територіального центру соціального обслуговування.

Гостів зустрічав народний колектив "Криниченька" , низка офіційних осіб, в т. ч. й міський голова Мішель ТЕРЕЩЕНКО, який у бесіді з нашим кореспондентом зазначив наступне:

- Радий привітати гостів в перший день «Льон – фесту». До нас сьогодні завітав мій друг – голова правління «Райффайзен банк Аваль Україна» Володимир ЛАВРЕНЧУК. Він був тут, виступав, і буде далі у Глухові. На полі можемо бачити льон, який вже розквітнув. Це завжди дуже емоційний, романтичний момент, але, окрім цього, робота для понад 100 родин у Глухові. Тут на льонозаводі 82 працівники, і з Перемоги, Некрасового люди плекають на полі сировину для наступного року. Вважаю, той буде вдалим, оскільки сировина непогана…

Ось традиція України, добра, приємна, і, водночас, перспективний бізнес, зелений бізнес, а для Глухова не лише «фішка», імідж, але й історія, і майбутнє. Наші амбіції – робити кластер для льону й конопель у Глухові, і, гадаю, його таки зробимо.

Подальший розвиток льонарства та коноплярства надасть змогу створювати нові робочі місця , залучати іноземні інвестиції. У зв’язку з останнім, як нам здається, невипадковою була присутність на святі бельгійського посла Люка ЯКОБСА. Він, разом з мером, вітав глухівчан та гостів фестивалю на церемонії офіційного відкриття, яка відбулася десь ближче до тринадцятої.

На той час напроти МПК, під тінню великих дерев скверу Бортнянського – Березовського на всю майстровиту міць орудували сокирами та теслами учасники іншого вельми цікавого заходу – першого у Глухові фестивалю різьбярів по дереву, котрі працюють з великими формами. Один з ініціаторів заходу – громадський активіст Сергій ШУМ сказав про це з гуморцем:

- Це вперше у Глухові за всю, мабуть, його тисячолітню історію. Хіба що за часів Київської Русі щось таке проводилося – якийсь чубатий князь тоді запрошував всіх сюди проводити фестиваль різьбярства!

Жанр мистецтва великих дерев’яних форм набуває у світі чимдалі більшої популярності. Гадаю кожен дивився бодай один сюжет на цю тему по дочірньому каналу «Діскавері», де висвітлюється процес виготовлення просторих помешкань та скульптур зі деревини, заготовленою на західному узбережжі Тихого океану. У глухівському сквері місцеві та приїжджі майстри працювали, звичайно, не зі вражаючими уяву стовбурами американських ялин і модрин – тополевими колодами, але теж достоту величенькими і важкими – до метра в діаметрі та вагою під три-чотири центнери. Попереджуючи можливі теревені на предмет шкоди природному довкіллю (на жаль, по ходу проведення різьбярського форуму звучали неодноразово) зазначу: тут працювали виключно з «аварійною», заготованою півроку тому деревиною.

Забігаючи наперед: Глухів нині прикрашають скульптури ангела з мечем, низки казкових персонажів, і символічної композиції з перехресного великого брусу, про яку один з найактивніших учасників, скульптор і художник, директор дитячої студії «Дідова борода» Антон Вогнедар ЛУБІЙ написав на своєму FB наступне:

На Глухівському фестивалі різбярства щойно встановлювали просто потужніший символ нашої культури, в якому поєднано чоловіче і жіноче начало. Він вражає монументальністю і якістю виконання. Я просто в захваті.

Щодо учасників, до нас завітал різьбяри з різних куточків України: Львова, Києва, Житомирщини, Чернігівщини. Сумщину представляли майстри з Кролевця, Ромнів. Якщо говорити про персоналії, окрім тільки-но згаданого, до Глухова прибули ще й інші знані творчі особистості: скульптор і письменник Руслан НАЙДА, різьбяр, керівник гурту козацького вишколу «Стрибожі правнуки» Володимир ЛИСЮК. В їхньому ряду, безумовно, наш Ігор БІЛЕВИЧ.

Вони начебто давали майстер- класи, але, насправді, просто працювали – вправно, випромінюючи ентузіазм - можна сказати, смачно працювали, спонукаючи до роботи своїм прикладом усіх, хто має потяг до творчості, і, взагалі, доброї справи.

Характерною була присутність поряд з ними багатьох АТО-шників, в т. ч. й героїчного розвідника Сергія ЮЩЕНКА. А ось якої думки про фестиваль керівник міської спілки учасників війни на Донбасі Дмитро ФЕДЧЕНКО:

- Вважаю, такі конкурси слід проводити якомога частіше, оскільки вони мають глибокий зміст – і в художньому плані, і з огляду на патріотичне забарвлення. Ну, і, варто мабуть зважити, що ось ці різьблення залишаться у Глухові, прикрасять наше місто. А ще тут працюють наші хлопці – наприклад, Ігор Білевич. Він учасник АТО. І не лише він. Тут збираються його побратими, допомагають в нелегкій праці, Це просто прекрасно.

Фестиваль різьбярів притягував і своїм форматом свята для всіх: кожен бажаючий міг допомогти, продемонструвати свої таланти, якісь креативні вміння, ознайомити місто і світ з цікавою, як на нього, інформацією. Ось згадуваний І. Білевич, відклавши сокиру, бере до руки мікрофона, та розповідає про клуб юних любителів шабельного бою «Гарда». Тут же один з його вихованців, Андрій ШИКОТЬ, демонструє володіння головною зброєю давніх козаків. А С. Шум робить об’яву про семінар з бойового гопаку, що відбудеться у Глухові цього серпня. Потім мікрофон переходить до рук знаного місцевого поета Валентина КОВАЛЕНКА, і той читає свого останнього вірша. Все це – за якихось півгодини…

Підсумовуючи, треба згадати і , без перебільшення, величезний внесок в організацію фестивалю організації «Джура» і особисто Юрія НЕГРЕБИ, та підприємця Федора ШУТКА.

Різьбярів нагородила дипломами секретар міської ради Олена ДЕМІШЕВА, висловивши надію на подальшу співпрацю.

І цього року багатством та різноманіттям товарів тішив ярмарок, де можна було придбати різноманітну продукцію, в тому числі й виготовлену з льону та конопель. Важливою складовою була також культурна програма, яка включала виступи кобзаря Василя ЖОВАНИКА, віртуоза гри на сопілці Тетяни ШАТІЛОВОЇ, родини САЛЬНІКОВИХ. Виступали й народні гурти з Сіверщини, Слобожанщини, Київщини. А ось що написала на своїй FB- сторінці директор школи мистецтв Анна МИРОНЕНКО:

Льон-фест подарував особисто мені нових друзів-музикантів. Справжніх фанатів своєї справи, які не граються в політику. Однодумців та просто гарних людей. Льон-фест подарував глухівчанам та гостям міста знайомство з сучасним мистецтвом в особі композитора, піаніста та дизайнера Кирила Костюковського. З власної ініціативи пан Кирило привіз своє мистецтво до синього лану та подарував всім справжню високоестетичну насолоду. Від щирого серця дякую Піаністу за своєрідне волонтерство та чекатиму на нові мистецькі звершення)

Знову, як і на попередніх фестах, обирали «Міс ЛЬОН». Нею стала Діана КАБАНОВА.

Андрій КОВАЛЕНКО, ФОТО Оксани ДРУПП