Це було… було.
Як швидко плине час. А все почалось у 1974 році, у підвалах технікуму механізації і ел.сільського господарства. Там, силами персоналу Київського заводу ВУМ були облаштовані робочі місця цеху №24 і почався випуск трансформаторів для примітивних на цей час обчислювальних машин, які збирались у Києві. А паралельно з виробництвом, по вулиці Гоголя розгорнулось будівництво майбутнього заводу ЗВТ (СВТ). Протягом 1975-76 років «каравани» вантажівок слідували у Глухів з будматеріалами і комплектуючими деталями . Десь з кінця 1976 року завод запрацював на всю потужність. Виробнича площа на той час складала 1200 кв. метрів (у 3-х модулях), а за тим розширювалась за рахунок деяких відремонтованих приміщень. За часів «піка» виробництва (1994-1998 рр) чисельність робітників сягала до 1200 чоловік.
Номенклатура виробництва із року в рік обновлювалась і розширювалась. Так із основної продукції у різні роки вироблялись блоки живлення для машин ОТ, охоронна сигналізація –«Циклон», блоки живлення касових апаратів, імпульсні трансформатори і т. інше. А із товарів широкого вжитку налагоджено було випуск набір «Конструктор», дитяча гра «Карусель», гірлянда «Новорічна сніжинка», фломастери «Каштан», «Мундштук». Це не повний перелік номенклатури виробництва часів роботи заводу, як філіалу Київського заводу ВУМ. Виробництво забезпечувалось руками молодих бадьорих і свідомих глухівчан, які у 2 зміни, а порою, у разі необхідності у 3 працювали на заводі. Керівниками заводом протягом років були: А.А. Ананьєв, П.І. Пилипенко, Г.К. Сальцберг, В.М.Циганок, І.І Іваха, В.П. Бережной, М.С Горленко, О.М. Саволайнен. А що було з 1998 року багато глухівчан пам’ятають: повільна, не дуже вдала приватизація, згортання виробництва і т. д. Це було…було. А пам’ять залишилась.
А.Стегно.
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter