Глухів: не Новий Острог, не Новий ОСТРОРОГ
Часто-густо у напівнауковій історичній публіцистиці, яка має відношення до історії нашого міста, можна знайти назву Новий Острог. Під нею начебто відродився Глухів за часів Речі Посполитої, наприкінці 20 – початку 30 рр. ХVII ст. Деякі любомудри, відштовхуючись від цього, дійшли навіть висновку про якийсь, чи то сакрально-ментальний, чи навпаки, наш зв’язок зі славним волинським містом, де свого часу було започатковано перший український виш – Острозьку Академію. Будучи широко розтиражованою, ця квазіінтелектуальна версія якось відсунула на маргінесу історичної свідомості іншу назву Глухова згадуваної епохи, дещо співзвучну першій – Новий ОСТРОРОГ.
А саме вона і є дійсною.
Ельжбета ОСТРОРОГ - вдова князя Олександра Пісочинського, воліла дати саме таку назву місту, відновленому чоловіком після майже трьох століть запустіння – на згадку про родовий маєток у Польщі, забраний магнатами Потоцькими. Історик з Хмельницького Сергій ЄСЮНІН відшукав у варшавському архіві давніх актів низку документів – зокрема географічних карт і податкових реєстрів, де Глухів іменується саме Новим Остророгом.
Втім, ця назва так і не прижилась. Місцевий люд, шляхта, урядовці продовжували називати відроджене місто його старою назвою - ГЛУХІВ.
Андрій КОВАЛЕНКО
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter