Колонка колумніста: про мишей та людей
Почнемо з мишей. У 2017 блогер В’ячеслав Мальцев закликав росіян та українців приєднатися до руху «5.11.17». Що означали ці цифри? Не більше не менше Революції в Росії. Починалося все з блогу на каналі ютуб під назвою «Артподоготровка». Майже кожного дня В’ячеслав зачитував погані новини Росії. Цікаво те, що канал в ютубі не був заблокований та активно збирав прихильників та їх гроші, які щиро повірили в чесність Мальцева. Чомусь ніхто не зважав на те, що революціонер Мальцев працював в поліції, балотувався від Єдиної Росії та й взагалі мав дуже дивні контакти для «революціонера». Мабуть, ніколи б не дізналася про нього, але мала досить складні розмови з українцями котрі повірили в ідеї Мальцева.
Всі фігуранти справи під назвою «Сітка» вели нормальний спосіб життя, були волонтерами, майже всі з вищою освітою. Єдина їх провина була в тому, що вони повірили провокаторам найвищого рівня. Якими вони вийдуть з колонії? На прикладі Мальцевської революції, ми побачили як діють провокатори в Росії й історія цих провокаторів починається ще з часів Миколи Другого. Після повстання декабристів було створено 3-е відділення жандармерії під керівництвом Бенкендорфа. З часом структура заробила таку ненависть народу що була розформована, але справа жила й породила Азефов та Гапонів. Після перевороту 1917 року нащадки третього відділу переодягнувшись воїнами УПА творили страшні злочини на Західній Україні. Вже сьогодні, майстри свого діла намагаються поляризувати українське суспільство по релігійному, національному та мовному принципам й це дійсно серйозна загроза. Ще однією провокацією став скандальний план примирення в Мюнхені. 12 пунктів по суті знищення нашої державності з котрих останній наймерзенніший. Уявіть що вашу ідентичність будуть вирішувати Росія, Польща та Угорщина. Але, якщо хтось сумнівається в нашій ідентичності, хіба це не означає, що теж саме очікує й наші кордони, себто якщо хтось сумнівається, а чи існує наш народ то чи існує Держава Україна? Прикро що під капітулянтським статутом підписалися три українці які, на жаль, свою національну ідентичність не підтвердили. А тепер про героїв. Якимось дивом нашій делегації вдалося пояснити хибність цього «мирного плану» та його прибрали з офіційного сайту конференції, але, думаю, ненадовго. Як відлуння Мюнхена до шостої річниці Майдану ворог пішов у наступ в районі Золотого. Не дивлячись на деморалізацію армію планом примирення Сивохо, сьогодні наші воїни дали гідну відсіч ворогу. Але вперше після Дебальцеве ми втратили два опорних пункти. Якщо ви вважаєте, що війна далеко від Глухова, то погляньте на карту, до Золотого 600 кілометрів.
Найближчі дні нас чекають сумні спогади за Небесною Сотнею на Майдані та воїнам Дебальцевського котла. Наразі суспільству намагаються вмонтувати думку, що Майдан сам себе розстріляв й винні у всьому лідери, але це все та ж провокація тих хто брав участь у злочинах проти свого народу, адже до сьогодні ніхто не покараний. Не здивують якщо почнуть звинувачувати нашу армію, яка сама себе вбиває. Що буде далі? Буде перемога, бо головна ідентичність української нації це здатність до великої пожертви та великої любові, ми перемогли нацизм у 1945-му переможемо новітній фашизм й в майбутньому бо ми нація героїв, якби нам не хотіли довести протилежне нащадки третього відділу. Слава Україні!
Громадській діяч Ірина Юсупова-Кобзар
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter