Новость из категории: Статьи

Павло КИШКАР: Справедливість мусить ствердитися

Народного депутата Павла КИШКАРЯ вважають політиком нової хвилі. Його біографія типова для представника «постмайданної» громадської спільноти: народився у селі Великий Тростянець під Полтавою, закінчив школу зі срібною медаллю, далі – Полтавський військовий інститут зв'язку ( тут- диплом з відзнакою); паралельно з оволодінням військовим фахом інженера телекомунікацій здобував заочно журналістську, а потім і правову освіту – у військовому інституті Національного університету ім. Тараса Шевченка.

Павло Кишкар служив у гарнізонах Полтави та Чернівців, частинах Генштабу. 2012 року звільнився зі служби, зосередившись на роботі у власній компанії, яка займалася законопроектами й юридичним супроводом малого та середнього бізнесу. Деякий час працював за кордоном. Євромайдан і наступні бурхливі події поклали початок новому етапу його життя. Павло вступив до батальйону «Донбас», обійнявши посаду командира групи. З війни прийшов до парламенту. Нині є членом фракції партії «Солідарність» - Блок Петра Порошенка; працює у регламентному комітеті Верховної Ради.

Оцінювати його депутатську діяльність можна, виходячи з т. зв. «рейтингу обіцянок», опублікованому на відомому аналітичному порталі «Слово і діло» ( ru . slovoidilo . ua ). Отже, з 50 обіцянок Павла Кишкаря лише 3 не виконано, 28 – виконано, а 19 – знаходяться на стадії виконання. Варто порівняти ці показники з тими, що мають депутати від Сумщини. У Олега МЕДУНИЦІ, наприклад, виглядає так: з 39 обіцянок не виконано 11, виконано 18, і 10 - виконуються; Андрія ДЕРКАЧА – з 19 - 10 не виконано, 4 виконано, і 5, як то кажуть, у процесі; Ігоря МОЛОТКА - з 57 – 17 не виконано, 12 виконано, 28 – виконуються.

- Ви – людина Глухову, можна сказати, вже не чужа: навідуєтесь до нас постійно, починаючи з осені 2015 року, завжди в курсі тутешніх справ. Тим не менш, напередодні відкриття пам’ятника Шевченку стрівся мені один місцевий підприємець, від якого почув наступне: «Тільки-но бачив отут неподалік народного депутата, який виступав на День Незалежності. Виходить, відвідує нас вдруге за тиждень. Може, як журналіст, зустрінешся з ним, розпитаєш чим йому цікавий наш Глухів.» Оскільки подібні пропозиції надходили неодноразово, роблю висновок, що ваша персона дуже цікавить глухівчан.

- Так, свого часу брав участь у виборчій кампанії Мішеля ТЕРЕЩЕНКО. Тоді до мене зверталися тутешні люди: прості трудівники, підприємці, пенсіонери, щоб допоміг вирішити ту чи іншу проблему. Звичайно, робив щось для них – як, вважаю, і личить народному обранцеві. Ось так поступово й увійшов у тренд вашого життя. А воно тут непросте: виробництво, у кращому випадку, тупцює на місці, купа соціальних проблем, дуже погана, навіть як для України, демографія. Ну, і кланова «сіра» влада, репрезентована одним відомим моїм колегою, що налаштована до скону керувати тут всім і вся на феодальних принципах, грабуючи бюджет, залякуючи народ, «розбираючись» з непокірними в кращих середньовічних традиціях. Для мене це теж добрий подразник, який спонукає до дії, або, вірніше, роботи. Справедливість мусить, врешті, ствердитися на цій землі, інакше навіщо тоді гинув народ на Майдані, навіщо полягли на Донбасі мої бойові побратими? Ми боремося за відкриту конкуренцію, за відкриті поцедури влади, можливість вільно ходити вулицями та спілкуватися з людьми, за близкість та зрозумілість влади… Так вже склалося, що життя глухівчан – моє життя, а їхні проблеми – мої проблеми.

Зараз, наприклад, домагаюся виділення коштів на ремонт доріг від Глухова до МПП «Катеринівка», Шалигиного, у самому місті. Вже подав до Кабміну відповідне звернення. Нещодавно добилися виділення з державного бюджету (ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ? НЕ ЗНАЮ, ПІДКАЖІТЬ – АВТ.) 830тис. грн. на ФАП Шалигинської ОТГ. Допоміг звести дитячий майданчик на вул.Ковпака, зараз домовляюся з Федерацією футболу України про придбання для мешканців того ж мікрорайону поля зі штучним покриттям.

- На початку липня Глухів, і не лише, був шокований вашою заявою щодо причетності Андрія ДЕРКАЧА та його місцевого оточення до побиття колишнього керівника Глухівської митниці Віктора ГРИШКА, вбивства вашого путивльського помічника Геннадія ЦУКАНОВА. Втім, і за вашими опонентами, як то кажуть, не заіржавіло – вони, наприклад, стали розповсюджувати заяви, що займаєтеся контрабандою наркотиків. Прокоментуйте, будь ласка.

- А як можна коментувати відверту маячню. Подивіться ( сміється) – я схожий на наркобарона? Не те що наркотиків ніколи не вживав – тютюну не палю. Найліпший коментар згаданих звинувачень в мою адресу – три позовні заяви на захист честі, гідності та ділової репутації, які подав до суду. А по справі Цуканова, і не одного лише Цуканова, а ще й ЛИХМАНА, продовжує надходити чимдалі більше нової та цікавої інформації. Залишається трохи почекати, і ми дізнаємося правду про резонансні смерті, зникнення, побиття, й інші дикунські вихватки всіляких «господарів життя» бандитського штибу – попри всю заангажованість місцевих правоохоронних структур.

- Ваша оцінка нинішнього стану Глухова.

- Місто живе, розвивається: латаються дороги, вимощуються тротуари, ремонтуються школи, за графіком йде підготовка до зими. Не обходиться, звичайно, і без проблем: становище у медичній сфері, наприклад, залишає бажати кращого; є певні труднощі з відновленням виробництва. Вважаю, створення робочих місць, разом з посиленим культурним розвитком, у його найширшому розумінні, плеканням національної свідомості, патріотичним вихованням молоді одним з головних завдань, причому не лише влади , а й усієї громади. Кожен з нас повинен усвідомлювати що "Все минає!", і залишити добрий слід у пам’яті нащадків можна лише гарними справами, конкретними добрими вчинками. Сприймайте це як частину моєї життєвої філософії.

- Які, на вашу думку, глухівські підприємства, заклади, установи, можуть стати осередками майбутнього економічного зростання?

- Насамперед ті, що мають відношення до аграрної сфери, вірніше – переробки аграрної продукції. У Глухові, попри знущання над промисловістю, жваве розкрадання великих підприємств у минулі роки, збереглися виробничі майданчики – скажімо, завод продовольчих товарів. Є перспективи й у розвитку ІТ-технологій, на базі педуніверситету. Існує низка інших задумок, озвучувати які, вважаю, передчасним. Почнемо робити – тоді й оповістимо.

Бесіду вів Андрій КОВАЛЕНКО



Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter
Нет комментариев к этой новости. Оставьте комментарий первым

Похожие новости

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии. Пожалуйста зарегистрируйтесь или войдите в ваш аккаунт.
Авторизация с помощью соцсетей:
Авторизация с помощью Facebook Авторизация с помощью Google