А над світом українська вишивка цвіте!

Людина i праця, людина i пiсня, людина i витвiр мистецтва - це все вiчне, безсмертне, щось своєрiдне i глибоко вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здiбний, обдарований. Якщо працювати - то до сьомого поту, якщо спiвати - то дзвiнко, розложисто, якщо творити щось - то неповторно, захоплююче.

Одному з видів українського народного мистецтва – вишивці присвячене було свято, яке пройшло 25 січня 2017 року в Тетянин день в територіальному центрі соціального обслуговування населення Глухівської міської ради. На свято завітала депутат обласної ради Вайло Надія Олексіївна. Ведучі свята студентки Глухівського національного педагогічного університету ім.О.Довженка Шемет Вікторія та Болбот Ірина щиро запросили присутніх полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися більше про наші традиції, обряди, культуру та історію. Народне мистецтво, яке передавалося із покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури далекого минулого.

Традиційні пісня і танок, легенда і казка, малюнок і художнє ремесло стали основою сучасного народного мистецтва, пов’язаного з виготовленням речей, як практично необхідних, зручних у користуванні, так і ошатних за формою та оздобленням. З далекого минулого прийшло до нас рукоділля - в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі. Українська народна вишивка — унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. У продовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і, на щастя, знаходять відображення думки і настрої людини, що її творила, краса природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.

Про вишиту сорочку можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишивану сорочку, і не лише на свято. Що це – мода? Сподіваюсь, що це не мода , адже мода змінюється. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з вас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають вас, в ній – сила, тепло, життя.

Ми впевнені, що в невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу буде і надалі розвиватися винятково важлива її частина – вишиванка, адже з нею пов'язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє, адже вишиванка - це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Це – оберіг. Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Наше древнє місто славиться майстринями-вишивальницями. Людмила Налівайко представила нову роботу вишитий кролевецький рушник. Він є оберегом і молитвою. Дивлячись на нього бачиш образ добра, краси, захисту від усього злого. Вишитий рушник – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Світлана Чіпак представила вишиті хрестиком та бісером картини. Кожна з яких – це витвір мистецтва.

А вишиті на релігійну тематику пейзажі, портрети представила В Москаленко Завідуюча читальним залом бібліотеки Ніна Шубнікова організувала перегляд літератури, присвячений вишивці. Дивлячись на ці вишивки, так і хочеться взяти в руки п’яльця і творити. А яке ж свято без пісні. Чудові пісенні композиції подарувала всім присутнім студентка Глухівського національного педагогічного університету ім.О.Довженка Наталія Єрмоленко.

Світлана Ніколаєнко директор територіального центру соціального обслуговування населення Глухівської міської ради