Десята річниця меморіалу під Калюжним
22 червня на Глухівщині відбулися заходи зі вшанування пам’яті жертв війни з німецько – фашистськими загарбниками. У самому місті до центрального міського меморіалу прийшли вклонитися пам’яті земляків, полеглих на фронтах другої світової представники міської влади, підприємств і установ, прості глухівчани. Вони поклали до Вічного вогню вінки, квіти і вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання. Того ж дня урочистості відбулися й на меморіалі з гарматами поблизу Калюжного. Нещодавно виповнилося 10 років встановлення відомого меморіального комплексу з гарматами на честь учасників спроби деблокування оточених радянських військ Південно – Західного фронту – т. зв. київського «котла», здійсненої наприкінці вересня 1941 року. У народі ці події отримали назву Чернівського бою. 22 червня представники районної влади та громадськості здійснили з цієї нагоди покладання до підніжжя пам’ятної споруди. На початку 2005 року ініціативна група «Моноліт», до складу якої увійшли ветерани війни, Збройних Сил, краєзнавці, історики, громадські активісти, зібравши близько двох сотень підписів мешканців Глухівщини, виступила з ініціативою створення меморіалу. Допоміг їм у цій справі народний депутат Андрій ДЕРКАЧ, передавши на будівництво 15 тисяч грн. Згодом до них додалися ще двадцять тисяч з районного бюджету, та близько чотирьох – від благодійної акції ініціативної групи «Моноліт». Місце для споруди обрав тодішній голова РДА Микола ІЛЬЧЕНКО. Від початку тут планувалося спорудити великий меморіальний комплекс, зі стелою, барельєфами, скульптурною композицією. Далі, однак, через нестачу коштів, вирішила зупинитися на скромнішому – теперішньому - варіанті. Перший етап будівництва завершився 8 травня 2005 року. Напередодні Дня Перемоги на дванадцятому кілометрі траси Глухів-Суми було урочисто відкрито пам’ятний знак. А через два роки, 22 червня, за пропозицією Миколи ВАСЬКА, його увінчали дві 76-мм гармати ЗІС-3, 1941, 1942 рр. випуску.
Серед тих, хто допоміг у шляхетній справі увічнення пам’яті героїв боїв з фашистськими загарбниками, можна відзначити і нашого земляка, генерала Віктора АЛЕЩЕНКА, і голову Фонду Держмайна Валентину СЕМЕНЮК - САМСОНЕНКО, і глухівчан Федора ШУТКА, Василя ЧУГУ, Тетяну САВЕНКО, Віктора САВЕНКО, Олександра ГРИЦЕНКА, Віктора ГАЛИЦЬКОГО; сільських голів Миколу СИДОРЕНКА та Віктора ГАПИЧА; керівників підприємств Валерія ЯНЧУКА, Олега БАСАНЦЯ, Владислава САВЕНКА, Миколи БАРАНОВА, які надавали підтримку особисто, або активно залучали до роботи свої колективи; ветеранів, громадських активістів: Валерія ВИСОЦЬКОГО, Івана БОРОДЕНКА, Анатолія ГОЛУБА, Олександра РЕВУ, Миколу КУБАНА, Миколу ЖМУРКА, краєзнавців Володимира ТКАЧЕНКА, Володимира МАЖУГУ, Миколу ГУРЦЯ, Олександра ЗАЙНУЛІНА, Вадима КОНОПЛЮ тощо.
Ще одна важлива деталь: після встановлення монументу розпочалося відновлення меморіальних пам’яток в околишніх селах, започатковано турнір з міні-футболу серед школярів, традицію щорічних автопробігів.
Вл. інф., фото 2007р.
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter