Час визначальний
22 січня цього року України відзначила День Соборності.
Хоч Україна тривалий час не мала власної державності, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперії і Польщі, та і в таких умовах український народ зберіг свою національно-культурну самобутність і духовність.
На жаль, ми і досі не враховуємо уроків історії і робимо ті ж самі помилки, як і століття тому. Коли після більшовицького жовтневого перевороту в Росії Українська Центральна Рада призначає Симона Петлюру міністром військових справ, він, як і Михайло Грушевський, заперечував створення регулярної української армії, а перевагу надавав створенню народної міліції. Більше того, 16 січня 1918 року Центральна Рада видала закон, яким демобілізувала українську армію, щоб на її місті створити народну міліції. Через 2 тижні у бою під Крутами, захищаючи від російсько-більшовицьких військ Київ, загинуло до 250 непідготовлених юнаків-студентів …
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
"На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!
Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.
До визначальної дати залишається 1 рік. Це не просто рік. Це визначальний час політичний, де переплітаються минуле, сучасне і майбутнє. Цінність часу надзвичайно висока. Доречно було б згадати слова одного з полководців: «Дорогі гроші, - дорожчі люди, а найдорожче – це час. Втратимо час – втратимо гроші і людей …».
Попереду важка робота. Потрібні осмислені і рішучі дії. Кожна година новітньої української історії на вагу золота!
Микола Гурець, Микола Захарченко