Меч Путивля
11 – 12 січня у Путивлі відбувся турнір з спортивного середньовічного фехтування. Одиночні лицарські бої пройшли у номінаціях «Меч» та «Щит – меч». Завершився турнір масовими боями 5х5. Влітку лицарі вже виступали в Путивлі, але це була дружня зустріч, яка проходила у рамках фестивалю «Золотая кувшинка».
Путивлянка Марина Чернякова поруч з Олексієм Стовбою
Фрагмент бою
У «Битві» брали участь 20 країн. 1-е місце за Росією, а Україна у елітній номінації 21х21 зайняла 2-е місце. Серед фехтувальників, які змагалися у Путивлі, були представники з московського клубу «Гастингс»», бійці з якого є чемпіонами світу. Українські фехтувальні клуби були представлені такими відомими об’єднаннями, як Альянсом Клубів ДЗХ (Дніпропетровськ – Запоріжжя – Харків), Київським Фехтувальним Клубом (КФК), Київськими ВІК "Айна Бера”та "Кнехт”, Харківськими ВІК «Одаль» та «Міланхлен», ВІК з Винниці «Аркона», ВІК з Нової Каховки "Рарог”, Сумськими ВІК «Тамерлан» та «Конунг», і, звичайно путивльським об’єднанням Київського клубу (Путивль – м.Київ). Крім того, ще приїздили одиночні представники інших клубів. Таким чином, якщо влітку змагалися тільки харківський «Міланхлен», два сумських клуби та Путивль – Київ, то цього разу спортивне представництво було набагато більшим за кількістю команд, їх якісним складом та судівництвом. Оцінювали бої судді міжнародного класу Дмитро Вятоха (Київ, Україна), Михайло Терещенко (Кишинеу, Молдова). Допомагали їм ще двоє суддів (гофмаршалів): Ольга Мазур (Винниця) та Костянтин Павленко (Суми). Оля Мазур – тендітна дівчина, яка дуже швидко увійшла у чоловічу номінацію. А в жіночій номінації вона є чемпіонкою України і Росії, користується великим авторитетом серед бійців і є класним суддєю. Якщо хтось зацікавився – знайде інформацію про Ольгу Мазур у Інтернеті. У номінації «Щит – меч» брали участь ще дві дівчини: Олена з Винниці («Аркона») та Анастасія з Харкова («Одаль»). Важку справу організації змагань здійснював ініциатор проведення зустрічей фехтувальників у Путивлі, керівник путивльського об’єднання Київського клубу Вячеслав Тюпін, який намагається популяризувати улюблену історичну боротьбу у рідному місті. І, треба сказати, що йому це вдається: серед уболювальників було чимало пацанів, які, треба сподіватися, незабаром поповнять путивльську команду. Зацікавився історичним фехтуванням і міський голова Сергій Анатолієвич Павлік, який надав належну організаційну та фінансову підтримку спортсменам. Спонсором змагань був також Роменський молокозавод, який виготовив огорожу для ристалища. Ці змагання – для тих, кому не вистачає у житті драйву. Навіть тільки спостерігаючи за боями отримуєш чималу дозу адреналіну.
А що вже казати про бійців! Це захоплення стає справою всього їхнього життя, незважаючи на те, що історичне фехтування – досить травматичне заняття. Більшість бійців – молоді хлопці, серед яких багато студентів. Але є й чоловіки більш старшого віку. Про одного з них, Ситникова Олексія, викладача КПІ, ми писали в «Кур’єрі» у серпні минулого року. Цього разу вдалося взяти інтерв’ю у Олексія Стовби, викладача філософії Харківського Національного Університету, який настільки виділявся серед інших бійців своєю харизматичною постаттю та обладунками вікінга, що молода і симпатична уболювальниця з Путивля спитала у нього дозволу сфотографуватися поруч з ним. Який же лицар відмовить прекрасній дамі! Так ми і отримали невелику розповідь про особливості історичного фехтування. О. Стовба тренується з 1997 року, є чемпіоном України 2012 року у номінації «Щит – меч». Є реконструктори, – розповів Олексій, – які відтворюють не тільки бої, але й побут вибраної історичної епохи, при цьому вони намагаються робити все, як було насправді. Є рольовіки – це учасники рольових ігор. А турнірщики проводять групові повноконтактні бої, у яких боротьби більше, ніж фехтування. В історичному фехтуванні є i реконструкція, є також і гра: кожен поводить себе відповідним чином, входить в образ. Сам бій включає в себе і реконструкцію, і гру: бійці намагаються боротися видовищно, красиво. (Дійсно, фехтувальники одиночні бої починають з ритуалу привітання: підходять один до одного і схрещують клинки. Завершуються бої дружніми обіймами переможця і переможеного: ніяких образ. Поза грою хлопці вже не суперники, а добрі друзі. Взагалі, всі учасники змагань поводять себе дуже коректно і справляють гарне враження. Це виховані, освічені та культурні молоді люди). Велике спасибі всім, хто приїхав у Путивль і взяв участь у змаганнях; всім, хто забезпечував перебування спортсменів у нашому місті: працівникам Центру позашкільної роботи, медикам, правоохоронцям; спонсорам і організаторам свята. Будемо сподіватися, що фехтувальники приймуть запрошення міського голови Павліка С.А. і влаштують в Путивлі свої чергові змагання влітку: на відкритому повітрі лицарські бої виглядають більш масштабно і видовищно. А своїх прихильників серед путивлян учасники середньовічних боїв вже встигли завоювати.
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ
У номінації «Щит — меч»:
І місце — Наталуха Костянтин (Суми, ВІК «Тамерлан»)
ІІ місце — Стовба Олексій (Харків, ВІК «Одаль»)
ІІІ місце — Стеценко Сергій (Київ, ВІК «Айна Бера»)
У номінації «Меч»:
І місце — Стеценко Сергій (Київ, ВІК «Айна Бера»)
ІІ місце — Наталуха Костянтин (Суми, ВІК «Тамерлан»)
ІІІ місце — Єфремов Євген (Курськ, ВІК «Рарог»)
Профбої (3 раунди)
І бій — Комаров (Москва, ВІК «Гастингс») проти Жуковського Ігоря (Путивль). Переміг Комаров.
ІІ бій— Дорофеєв Михайло (Харків, ВІК «Міланхлен») проти Козюти (Нова Каховка, ВІК «Рарог»). Переміг Козюта.
ІІІ бій — Подрядчиков Олексій (Альянс Клубів ДЗХ, Харків) проти Убоженко Олексія (Путивль). Переміг Подрядчиков.
У номінації «5х5»
І місце — Альянс Клубів ДЗХ
ІІ місце — ВІК «Кнехт» (Київ).
ІІІ місце — ВІК «Конунг» — «Міланхлен» (Харків
Олена Долгая
Від автора: вношу пропозицію номінувати Вячеслава Тюпіна на звання «Чоловік року Путивля». Керівник путивльського об’єднання Київського клубу історичного фехтування чимало зробив для популяризації рідного міста на теренах всієї України і поза її межами, пропагування історичного фехтування як цікавого і захоплюючого виду спорту серед молоді. У той час, коли ми часто чуємо, що нашим юнакам та підліткам нічим зайнятися, вони курять, лаються та вживають алкоголь, Славко наполегливо робить конкретну справу: організацією змагань з історичного фехтування він доводить, що існує альтернатива деструктивній поведінці. Так, на змаганнях ми не чули брудної лайки. Будьте певні, хлопці з клубів історичного фехтування не підуть бити на вулицях беззахисних перехожих, не нападатимуть на 80-річних пенсіонерок, щоб забрати у них останню копійку. Битися можна, але у спортивному бою, з рівним собі або сильнішим і за певними правилами. Тому було б добре, коли б і батьки, і виховні заклади, і влада міста об’єднали б зусилля в цьому напрямку і більш вагомо підтримали ініциативу В.Тюпіна.
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter