До 75-річчя з дня післявоєнного народження Глухівського СПТУ №1

Так, у грудні 1943 року, у будівлі сільськогосподарського інституту, поновила своє існування школа механізації з педагогічним колективом 7 чоловік і директором М.І.Майським. Будівля, в якій було розташоване училище, була сильно пошкоджена війною. Під учбові класи була відведена краща його половина на другому поверсі. В 1948 році колектив інструкторів і викладачів провів перший ремонт будівлі. Було закладено цеглою вибиті вікна, кабінети розділені перегородками з дошок, опалення зробили з металевих діжок. Школа механізації декілька років працювала без світла, без їдальні і без стипендії для учнів, з мізерною зарплатнею її працівників. Наочних посібників для навчання не було. Але, незважаючи на тяжкі умови, жадоба до навчання була великою. Інструкторами працювали, в основному, професіонали-практики, а викладачі мали середню освіту. Навчальні лабораторії наповнювались вузлами і механізмами привезеними з бойовищ. Учні зі старшим майстром училища Миколою Пантелеймоновичем Дручком виїжджали за «наочністю» у район Курської битви с. Прохорівка, м. Севськ. У 1951 році педагогічний колектив училища очолив у минулому фронтовик Федір Дмитрович Жирнов. Директором училища він працював майже 30 років. Під його керівництвом училище досягло великих успіхів у підготовці кваліфікованих кадрів, неодноразово отримувало перехідний червоний прапор СРСР у соціалістичних змаганнях, чотири рази було учасником ВДНГ, кращі учні брали участь у міжнародних змаганнях з базових спеціальностей.

 

В 1969 році сільське профтехучилище одним з перших в Україні було реорганізовано в середнє професійно-технічне училище №1. СПТУ готувало трактористів-машиністів широкого профілю, водіїв автомобілів, електромонтерів, слюсарів з ремонту тракторів, автомашин і сільгосптехніки, механізаторів тваринницьких ферм, майстрів сільського будівництва. Разом з робочою професією, учні одержували диплом про середню освіту. До середнього профтехучилища були пред΄явлені високі вимоги і підвищилась відповідальність педагогічного колективу за навчання і виховання кадрів. Були обладнані нові кабінети фізики, хімії, математики, історії, мови та літератури. В основу навчання лягли нові досягнення в науці і техніці, накопичений передовий досвід трудових резервів, передовиків підприємств, видатних механізаторів. Особливу увагу приділялось виробничому навчанню – найважливішій ланці навчального процесу. Першими на педагогічній ниві були ветерани училища: С.К. Бадулін, Г.О.Зубков, М.Л.Гапонько, Ф.М.Новіков, М.А.Могила, В.І.Лях, О.І.Жирнова, В.І.Конашевич, М.П.Дручок, В.Д.Дручок, В.І.Решетняк, М.П.Магар, П.Ф.Касатов, А.П.Слесарев, І.З.Старченко, Н.В.Мандрикіна, М.Ф.Кубан, П.С.Тищенко, П.А.Дедков, Ф.М.Дудченко, А.Д.Дем΄янова, А.Ф.Ткаченко, І.Ю.Сапун, І.К.Лобас, М.О.Рева, М.О. Решетняк, М.Ф. Рекун, В.Н.Смоленський, І.С.Галибін та інші. Педколектив складався з молодих, але вже досвідчених вчителів: А.А.Козюбін, Н.Ю.Козюбіна, А.А.Саханова, Л.С.Боєва, К.М.Медведко, Н.К.Ткачук, В.П.Зайчик, М.І.Музика, А.О.Тимошенко, М.С.Єроха, Н.С.Стегно, В.Ф.Анохін, М.М.Бадуліна, Г.П.Кириченко-(Суровцева), В.М.Коровяковька, Г.Г.Гончарова, А.І.Павленко, В.В.Михайличенко, В.П.Михайленко, А.М.Ан-тропенко, І.О.Гришакова, В.І.Решетняк, В.Д.Третяка, В.М.Куриленка, М.І.Захарова, П.П.Максютенка, І.М.Бондаренка, В.К.Корнєєв, О.П.Левша, С.М.Тимонін, А.М.Скрипка. У 1979 році сільське професійно-технічне училище №1 реорганізовано у професійно-технічне училище №31. ПТУ додало професій майстрів холодильних установок, художників-оформлювачів, майстрів плодоовочівників, секретар-машиністок. Контингент училища налічував понад 1200 учнів.

 

Училище мало 307 га землі, 277 га орної, набір сільськогосподарської техніки для обробки землі, посіву зернових, збору і первинної обробки урожаю. Училище налічувало 16 автомобілів, 27 тракторів, 6 зернозбиральних комбайнів СК-4, СК-5, «Нива», «Колос», «Дон-1500». 10 автомобілів типу Газ-53, ЗИЛ-130, КАМАЗ були задіяні у підготовці спецконтингенту для армії. У гаражах на НЗ стояло близько 70 одиниць нових тракторів, комбайнів, сільгоспмашин. Кожен рік автотракторний парк оновлювався, приходила нова сучасна техніка. За роки свого існування училище підготувало більше 40 тисяч кваліфікованих спеціалістів для народного господарства, більше 300 нагоро-джені орденами і медалями СРСР, три - стали Героями Соціалістичної Праці, а саме Костюченко Петро Петрович, Лантух Михайло Трохимович, Пирятинський Василь Олександрович.

 

З 17 серпня 2002 року наказом Міністерства освіти і науки ПТУ №31 реорганізовано в професійно-педагогічний коледж Глухівського державного педагогічного університету. Коледж одразу відкрив такі спеціальності, як вчитель трудового навчання основної школи, майстер виробничого навчання з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів, майстер виробничого навчання з моделювання, конструювання і технології швейних виробів, молодший спеціаліст з фінансів, молодший спеціаліст з бухгалтерського обліку, оператор комп΄ютерного набору, водій автомобіля категорії «А», «В», «С», «Е». 1 вересня 2012 року призначений новий директор коледжу – Ребченко Олександр Мефодійович, випускник цього ж навчального закладу. Свою роботу він розпочав з побудови нового гаражу, ремонту внутрішнього фасаду, коридору другого поверху, входу до коледжу з двору, ремонту опалення другого корпусу. Багато уваги приділяє навчально-виховній, спортивній роботі, інженерно-педагогічному колективу. 22 грудня 2018 року буде дуже важлива дата навчального закладу – 75-річчя відновлення занять після визволення Глухова від німецько-фашистських загарбників.