2-місячного Богданчика вбив ліфт

Як розповіли кореспондентові сусіди, сім'я переїхала в даний будинок №32 по вул. Супруна нещодавно, з минулої весни, а до того проживала разом з батьками чоловіка на Баранівці. Молода родина зробила у квартирі ремонт, а 18 жовтня в них з'явилося поповнення: синочок Богданчик. Сусіди кажуть, що жодного разу не бачили, щоб матуся виходила на прогулянку сама з дитям – неодмінно лише з чоловіком! Він – з візочком, вона – з малям на руках. До того ж, ніхто інколи не бачив, щоб Богдан лежав у візочку – весь час тільки на материнських руках. А того злощасного дня до молодої сім'ї в гості приїхав дідусь – поздоровити з новорічними святами. І залюбки склав компанію невістці під час прогулянки з улюбленим онуком. Досхочу надихавшись свіжим повітрям, всі втрьох поверталися додому. Піднявшись ліфтом на 9-й поверх, трапилося лихо: візочок затиснуло дверцятами й кабіна рушила донизу. «В той час ми сиділи вдома разом зі своїми гостями, - розповідає автору матеріалу сусідка Світлана Іванівна. – Аж раптом – дзвінок у двері. Вискакую, і бачу, як мама Богданчика бігає коридором, натискає на кнопки усіх квартир та просить, щоб допомогли витягти її дитину. Я повернула голову в бік ліфту й обімліла: половина візочку буда зовні, а половина – всередині!

 

А дідусь намагався втримати візочок, не даючи йому їхати вниз. Пенсіонер так напружувався, що пошкодив собі руку. З квартир повибігали люди, дехто озброєний ломом та монтировками – всі намагалися роз'єднати дверцята та визволити люльку. Але все марно. Це вдалося лише МНС–никам: вони дістали візочок за допомогою гідравліки. Весь цей час мама хлопчика плакала та показувала фотографії синочка: «Подивіться, який він в мене гарненький!». Дійсно ж, дитинка була напрочуд красивою: чорненьке таке немовлятко з величезними карими оченятками. Просто не передати словами ту красу – бувають же такі діти!». Все відбувалося стрімко: поки ми роздивлялися світлини сусідського красунчика, як почули голос одного з рятівників, котрий сповістив, що швидка допомога маленькому вже не знадобиться, він, скоріш за все, вже мертвий. Як почула мама цю розмову, відразу ж впала на підлогу і почала битися в істериці. Вона так голосила, що нам було дуже страшно. До речі, на момент біди батько хлопчика знаходився на роботі. Його сповістили про трагедію, і він швидко примчався. Залишатися в домі, де щойно загинула дитинка, молоде подружжя не захотіло, тож відправилося на Баранівку до батьків».

 

Зі слів мешканців даного під'їзду, ліфт у них був проблемним, і лихо повинно було статися. «Майже рік підйомник стояв без діла, всі ми ходили на 9-й поверх пішки, - розповідає пенсіонерка Любов Вікторівна. – А в минулому році його капітально відремонтували, та це – лише на папері, адже ліфт працював казна як: ходив між поверхами пустий, з відкритими дверцятами коли йому захочеться, кнопки западали, кабіна перекошена. Якщо до шахти заходило кілька людей, то необхідно було швидко забігати, аби не защемило. Ми вже обірвали телефон диспетчерської, жалілися туди кожного дня по два – три рази, але все марно. Наші дзвінки далі диспетчера не йшли, а з керівництвом нас ніхто не зв’язував, хоч ми цього постійно вимагали. А тепер що? Винуватцем трагедії зробили ліфтера, який за свої гроші повинен запчастини купувати?

 

Він виявився заручником обставин, його дістали скарги мешканців та байдужість керівництва, ось він і вчинив як кулібін: відремонтував ліфт, з’єднавши два проводки. Аби їздив!». Прокурором були названі підозрювані в причетності до гибелі двомісячного малюка – це керівник та майстер – електромонтер ООО «Міськсумиліфт». Майстеру інкримінується частина перша ст.. 119ККУ «Вбивство по необережності», а дії керівника кваліфіковані за частиною другою статті 364 з приміткою 1. Це – «Зловживання повноваженнями, які спричинили тяжкі наслідки».