Соціальні служби почали жорстку боротьбу з матерями-одиначками?

Там, на чужині, залишився батько дитинки – ні Марія, ні дитя йому не потрібні. Коли на світ з’явився хлопчик, жінка отримала статус малозабезпеченої матері – одиначки, що дає змогу щомісяця отримувати грошове забезпечення від державної казни. А коли малюку виповнилося 3 рочки, мати пішла працювати прибиральницею відразу у два місця, адже копієчної зарплатні не вистачало аби звести кінці з кінцями та хоча б якось прогодувати та вдягти дитя. В будь-яку погоду – і в сніг, і в дощ, і в спеку Маша підмітає приміщення та вулицю, згрібає листя, довбе лід тощо. Фартух, відро, совок, ганчірка, віник, мітла – і все це з самого зранку до пізнього вечора, адже трудитись потрібно на двох місцях, майже без відпочинку! Дитина росте, а разом з нею – і її потреби. Скоро прийдеться ще і третій підробіток шукати, в обідню перерву, щоб малий не відставав від інших дітей і був вдягнений та нагодований не гірше інших… Вже не кажучи про дозвілля чи подорожі за межі Глухова – про це Марії та її синочку доводиться тільки мріяти.

 

Та що там подорожі, коли хлопченя змушене вставати вдосвіта, аби встигнути на перший рейс автобусу, і навіть все літо ходити до садочка, адже матусі треба працювати! В результаті нещасна дитина стала ще нещаснішою: не знає тата, не бачить мами… Можна собі уявити, як крається серце цієї жіночки, коли вона усвідомлює своє реальне становище: роки плинуть, молодість вже позаду, і далі буде ще гірше: перспективи – ніякої, здоров’я та зовнішність вбиті тяжкою працею, на догляд за собою немає коштів. А так хочеться бути щасливою! Та є й інша історія: 35-річна Кароліна Миловидова насолоджується життям разом з коханим чоловіком та донечкою, яку обоє просто обожнюють. Ранок у цій родині починається з повільного пробудження: мама з татком чекають, коли їхнє дитинчатко виспиться, потім сім’я довго пестить крихітку в ліжечку, та прямо в подушках балує улюбленими стравами та десертами. Після пізнього сніданку сімейство вирушає на прогулянку до центру міста – всі такі красиві, ошатні та доглянуті, щаслива родина! А найголовніше – нікому нікуди не треба поспішати, адже ніхто ніде не працює, а маленька донечка у свої 4 рочки до садочка не ходить. Кароліна вважає, що справжнє виховання може дати дитині лише її рідна матуся, і дитинство повинно пройти неодмінно в рідній домівці, а не в казенній установі під назвою садочок. Маленьку Яночку водять по різним гурткам, де розвиваються її здібності та таланти. Дівчинка не знає, що таке ранкові підйоми вдосвіта зі сльозами, переповнені маршрутки, літні спекотні дні на майданчику дитсадка…

 

Яна – щаслива дитина у щасливій повній родині. Та є одна риса, що об’єднує ці обидві історії. Марія Безнадійченко та Кароліна Миловидова – матері – одиначки! Тільки перша жінка насправді одинока і їй дійсно не пощастило в житті, а друга – так звана фіктивна одиначка, бо живе разом з чоловіком, а офіційно на папері його немає. Обидві жінки до тих пір, поки їхнім дітям не виповнилося 3 роки, отримували від держави соціальну допомогу як малозабезпечені матері – одиначки. Та коли малята підросли, Маша пішла працювати, а Кароліна, подавши до соцзахисту неправдиві документи, отримала можливість і далі сидіти вдома, а 10 числа кожного місяця їй на картку приходять кошти з державного бюджету. Та якщо ця жіночка обкрадає казну, прикриваючись однією дитиною, то є чимало багатодітних сімей з так званими матерями – одиначками, і держава платить їм серйозні суми. Так, наприклад, Тетяна, у якої трійко діточок, і всі вони записані на її прізвище. Кожного місяця мати отримує близько 7 тисяч гривень. За ці гроші живе вся сім’я, вистачає навіть на цигарки безробітному чоловікові. Жіночка задоволена таким становищем і зізнається: «А хіба я дурна йти на роботу та гнути спину за мінімальну зарплатню?! Держава таких нещасних, як я, не образить, і ми завжди будемо при грошах!». Ліпше всього себе почувають фіктивні матері – одиначки, жіночки, чоловіки яких працюють. Оскільки вони не числяться на папері чоловіками і їх заробітки не враховується до сукупного доходу родини, то жінка отримує і соціальну допомогу як одинока мати на всіх дітей, плюс як малозабезпечена родина, та ще й зарплату батька діточок. Адже сім’я проживає разом! Ось така соціальна несправедливість. Та з недавніх пір в Україні все змінилося. Соцпрацівники опитують сусідів і приходять до матерів-одиначок додому з перевірками. Якщо в будинку застукали чоловіка, то мамам загрожують навіть судимості за шахрайство та підробку документів. Такі методи відносно жінок по всій території України почали застосовуватись на початку минулого року і ця тема активно поширюється інтернетом. В результаті перевірок були викриті навіть мешканки Сумської області, яких змусили повернути в державну казну гроші, отримані незаконним шляхом, а саме – оформивши матеріальну допомогу як мати – одиначка, хоча фактично нею не являлася.

 

При оформленні документів у соцзахисті жінка вказала, що з батьком дитини не проживає, він не допомагає. Та під час перевірки з’ясувалося, що сім’я мешкає разом в одному будинку, веде спільне господарство, мають спільний побут та пара виховує спільну дитину. Судом встановити, що дитина виховується біологічним батьком, дуже просто. Слідство виявило, що обвинувачена завдала збитків державі на суму близько 10 тисяч гривень. І таких випадків по всій нашій державі – багато. Чи торкнулося нововведення Глухова, і що сталося з жінками, які обдурюють державу таким чином? Ми побували в соцзахисті, поспілкувалися з керівництвом, та виявилося, що в нашому місті ніхто ніяких перевірок не робить. Начальник відділу призначення допомог, компенсацій та соціальних гарантій Наталія Соколова прокоментувала, що майже півтисячі місцевих мешканок отримують державну допомогу як малозабезпечені матері – одиначки. Сума цієї допомоги у кожного різна, в залежності від доходів. У когось кілька сотень гривень, у когось кілька тисяч. Зі слів Наталії Петрівни, влаштовувати перевірки вони не збираються, і навіть уповноваженої комісії для цього в них немає. «Управління соцзахисту існує щоб захищати людей, а не відбирати останнє!», - каже співрозмовниця. За роз’ясненнями ми звернулися до спеціаліста Департаменту соціального захисту населення в Сумській області Валентини Соболєвої.

 

У відповідь почули, що випадки виявлення фіктивних матерів - одиначок є, але ініціаторами перевірок виступають правоохоронні органи, що відреагували на сигнал сусідів, листонош тощо. Поліція повідомляє про такі сім’ї в соцзахист, а потім відправляє справу до суду, і вже через суд жінка притягується до відповідальності за підробку документів та шахрайство. Незавидну участь справжніх матерів – одиначок можна описувати безкінечно, залучаючи до цього освітян, професорів та лікарів. Та неможна забувати одного: ці жіночки та їх дітки живуть поруч з нами, і ми самі можемо змінити їх життя на краще. Зробити це досить легко: достатньо лише доброї посмішки та ласкавого погляду, а в ідеалі – подарувати щось тій дитинці або запропонувати погратися з нею, пригостити в кафе якимись смаколиками, поки матуся працює. Дуже корисним буде і матеріальна допомога речами, з яких виросли ваші синочки чи доньки. Не забувайте, що зараз важко всім. А жінкам, які ростять дітей без чоловіків, важче в тисяч разів. Як матеріально, так і морально! Але такі дітки теж хочуть мати своє місце під сонцем, і вигрібати його краще не ліктями, а з допомогою добрих небайдужих людей!