«Боїмося бути заживо замуровані в домі»

Олені – всього 34, її чоловіку Дмитру – 37, але вони вже встигли побачити стільки лиха та неприємностей, що вистачить на кілька життів. Вона – інвалід (погано чує), він – виходець із дитячого будинку. У обох батьки померли, і окрім один одного, вони нікому не потрібні. Родичі є, але у кожного з них – своє життя, в якому немає місця Олені та Дмитру. Та у героїв нашої статті є найголовніший сенс життя – це їх донечка! Олена та Діма так зраділи подарунку долі, що вирішили дати дитинці найкрасивіше у світі, як на їх погляд, ім'я – Сніжана.

Зараз дівчинці 6 рочків, вона – першокласниця. Сім'я мешкає в селі Перемога Глухівського району, і ми побували у них в гостях. Перше, що потрапило на очі – це хата, що значно відрізняється від решти будинків по вулиці Набережній. Відрізняється не тільки тим, що це стара покошена розвалюха, а творчим підходом: паркан яскраво розмальований. Ці кумедні жовтенькі каченятка, що граються на зеленій травичці, виглядають немов оазис серед пустелі на фоні заметеної снігом сільської вулиці. Відразу ж видно, що тут живе дитина, батьки якої про неї добре піклуються. До речі, з дитям ми познайомились, щойно зайшовши до оселі. Назустріч вибігло дуже красиве дівчатко – таке, що хоч на обкладинку журналу або на рекламний плакат! Маленька красуня з чудовим ім'ям Сніжанка виглядала як справжня героїня зимової казки: довге курчаве розкішне волосся каштанового кольору, великі блакитні оченята та круглі рожеві щічки. А на обличчі – усмішка. Дитя радіє життю навіть у таких умовах, адже зростає воно в сім'ї люблячих батьків. Мама з татом не можуть нарадуватись своєю крихіткою, пишаються нею, розповідають про успіхи в школі, здібності та таланти, а також тим, яка вона в них помічниця по господарству.

Олена та Дмитро ладні все віддати заради Сніжанки, та, на жаль, в них самих нічого немає. Сім'я буквально виживає на соціальні виплати як малозабезпечена родина, адже чоловік та жінка ніде не працюють. Олені в селі роботи нема, а Діма трудився у лісі, поки не зірвав собі спину. З осені сидить вдома. Ось саме дім і є приводом, що спіткав героїв статті звернутися до журналіста. Річ у тому, що оселя, в якій мешкає сім'я, навіть без документів. Дмитро пояснив, що на ті гроші, що в них були, вони могли купити лише таке житло: сільський п'ятистінок з піччю посередині. Продавці запевняли, що документи згоріли при пожежі, а молоде подружжя їм повірило, адже так хотілося мати власний дах над головою! Та цей дах виявився не захисником родини, а ворогом! Над головами Дмитра, Олени та Сніжани нависла справжня небезпека у вигляді стелі, що постійно шевелиться: вона як жива, до неї боязко доторкнутися – відразу ж впаде. Та небезпека підстерігає сім'ю не лише зверху, а й з боків, адже стіни вже покосилися і потріскалися. Взагалі, хата дуже нагадує карточний будиночок – настільки вона похилена та хитка. Знаходитися в ній небезпечно, вона аварійна і лихо може статися жодної миті. Дмитро та Олена кажуть, що вони дуже бояться ночі.