72-річний Олександр Сімак – призер чемпіонату світу!
У тому, що Глухів багатий цікавими особистостями, кореспондент газети «Кур'єр» у черговий раз впевнилася, дізнавшись про радісну подію. Мешканець міста Олександр Сімак, котрому нещодавно виповнилося 72, привіз з ЧС, що проходив у Португалії, бронзову медаль. Чоловік у складі команди України взяв участь у волейбольних змаганнях. Взагалі, з Сумської області їх було двоє – пан Олександр та ще один спортсмен із Сум. Співрозмовник поділився своїми враженнями і про далеку країну, і про спортивний комплекс, і безпосередньо про чемпіонат. «Усі розтрати на себе взяв невідомий спонсор з Одеси, адже вся наша клубна команда ветеранів складалася здебільшого з одеситів, - розповідає нам герой статті. – Прибули до невеличкого населеного пункту під назвою Естені, що на березі Атлантичного океану.
Тут колись було рибацьке село, а зараз – краєзнавче туристичне містечко, тихе і спокійне. Люди – дуже доброзичливі. Вразили величезні пляжі, неймовірні піщані дюни. Чемпіонат світу проходив у великому спортивному комплексі, розрахованому на 1200 глядачів. Умови добрі, та було одне «але»: розклад ігор не підходив під розклад транспорту, тож нам, спортсменам, доводилося до стадіону йти пішки 3 км. Що ж стосується безпосередньо чемпіонату, то на нього було акредитовано 68 волейбольних команд з різних куточків світу. Це найсильніші гравці у всіх номінаціях. Вік учасників – від 45 до 75 років. Гравці різних вікових категорій продемонстрували чудовий волейбол. Протягом баталій на полі ми зустрічалися з німцями, американцями, росіянами. Україна виборола 3-є місце». Автор матеріалу поцікавилася, як Олександру Івановичу вдається у свій поважний вік – 72 роки, мати таке здоров’я, що ще й через океан літати! Та не просто на екскурсію, а – на змагання, на чемпіонат світу! Герой статті відповів, що все життя займається спортом (гімнастикою), працював вчителем фізкультури в школі. Коли виповнилося майже 50 років, змінив спортивне направлення на волейбол, адже в такому солідному віці лазити по бруссі – вже не те. «Спорт необхідно підбирати під вік, - коментує Сімак. – І тоді він супроводжуватиме людину до кінця днів. З роки тому я літав на змагання в Нову Зеландію. Дякувати своїм колишнім учням – допомогли мені матеріально! Зібрали гроші на авіа переліт тощо. Взагалі – то, фінансова частина участі у спортивних заходах покладена лише на плечі учасників.
І попри те, що спортсмени прославляють Глухів на світових аренах, і завдяки нам звучить гімн України, місцева влада не виділяє ні копійки. Особисто я ходив просити грошей на поїздку до Нової Зеландії, і мені відмовили. Але ці складнощі не стали перепонами на моєму спортивному шляху, і ось нещодавно я привіз у наше місто бронзу з Португалії, а тепер готуюсь до Олімпійських ігор ветеранів, які відбуваються 1 раз на 4 роки, і пройдуть в Японії у 2010 році. Як дасть Бог, то обов’язково візьму участь!».
Оксана Ковальова
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter