Пам’яті товариша (1933-2009)

30 червня 2019 року виповнилось 10 років з дня смерті колишнього директора заводу ЗОТ Герберта Густавовича Сальцберга. Для всіх службовців і робітників він був Геннадій Кузьмич. Його виробнича діяльність, як пам’ятають сторожили заводу «Електропанель» почалась у далекому 1960 році, коли він з двома випускниками Харківського ВУЗу за направленням приїхав у Глухів. В той час якраз почалось перетворення (перебудова) обозного заводу в завод «Електропанель». На жаль у місцевій газеті «За перемогу» про цей період 1960-1962 нічого не написали. Бо ж акценти партії й уряду були скеровані (і жорстко контролювалось) на виробництво м’яса і сільгоспродуктів у нашій місцевості тож газети мали про це тільки й писати. Геннадію Кузьмичу пощастило зразу посісти посаду головного інженера й очолити освоєння, за тим і випуск електротехнічної продукції. Таким чином досвід головного спеціаліста він здобував у «бою».

За його технічного керівництва та за підтримки грамотно підібраних спеціалістів: головного конструктора В.М.Циганка, головного технолога М.М.Привалова, при дієвій підтримці першого директора Петра Івановича Пилипенка було освоєно пристойна кількість видів продукції. Основними видами продукції, якими пишався завод були шафи управління, ящики опору, електричні панелі, блоки управління верстатами. А перед цим тривала кропітка робота по організації допоміжних виробництв, які б забезпечували випуск основної продукції. За його участю було налаштовано випуск товарів народного вжитку-духовок, вартість яких була дешевою та мала попит серед населення. Це все було освоєно за декілька років, завдяки грамотним діям Геннадія Кузьмича та за підтримки спеціалістів і колективу робітників. За це він здобув глибоку повагу і заробив авторитет у заводчан. До його високої кваліфікації додався досвід роботи з людьми, що в комуністичному суспільстві грало велике значення. У 1977 році Геннадій Кузьмич очолив завод обчислювальної техніки в якості завідуючого філіалом, а згодом став директором заводу. Далекий від дилетантства, він, декілька днів, зачинившись в кабінеті ретельно розбирався з кресленнями всіх видів продукції, і тільки потім приступив до основних обов’язків. При роботі за його участі завод завойовував багато разів перехідний прапор серед філіалів Київського головного заводу «Електронмаш».

 

Значний досвід роботи з людьми та доброзичливий характер ставали у пригоді Геннадію Кузьмичу. І люди це цінили. Його простота в спілкуванні, мудрість і щирість, скромність часто нівелювали конфліктні ситуації в колективі. Всі ці якості, в кінцевому підсумку впливали на спокійний позитивний ритм виробництва, уникаючи конфліктних ситуацій і часто доган. Покинув підприємство Геннадій Кузьмич десь у 1998 році, залишивши прекрасні спогади у робітників колективу заводу, інженерно-технічних служб, службовців. Майже 10 років Г.К.Сальцберг перебував на пенсії, ведучи активний спосіб життя. Помер Геннадій Кузьмич 30 червня 2009 року. Хто пам’ятає цю прекрасну людину пом'яніть її добрим словом і молитвою.