Родина з 7-ма дітьми мешкає в розвалюсі

Так, 43-річна Людмила та її чоловік – ровесник Олександр – звичайні люди: трударі – господарі, тримають корову, домашніх птахів, обробляють город, вирощуючи на ньому всілякі овочі та культури. Єдиною великою проблемою було відсутність житла. Родина мешкала в старезному, напівзруйнованому жалюгідному приміщенні, де навіть підлоги не було! Людмила народила дітей в офіційному шлюбі, тож від держави ніяких там соціальних пільг не мала, і на своїх синів та доньок вони з чоловіком заробляли своєю працею. Звісно ж, кожна копієчка витрачалася на малих, а на покращення житлових умов грошей вже не вистачало. Коли почалася російсько-українська війна на Сході України, голову багатодітної родини призвали до лав захисників вітчизни. І чоловік не тікав від відповідальності, а відправився захищати державу. Вдома залишилася жінка сама з п'ятьма дітьми. Ох і важко було в той час Людмилі! Немовлятка постійно на руках, ті, що трохи старші – тримають за спідницю, а ще треба годувати худобу, виганяти – випасати, заготовляти сіно тощо. Та героїня статті не скаржилася і не скиглила, а намагалася все встигати. Аж ось раптом в родині сталася біда: Олександр повернувся з АТО додому хворим, йому дали групу інвалідності. З того моменту в Люди з'явилася ще одна дитина – це її чоловік, котрий потребує постійної уваги та лікування. «Нічого, впораюся!, - втішала себе жіночка. – Дітки з кожним днем дорослішають, тож скоро вже полегшає!». Та в Бога на материнство Людмили – свої плани. І невдовзі вона завагітніла шостою дитиною. Донечка народилася з синдромом Дауна, оформили інвалідність. Багатодітна мати зрозуміла, що важко буде потягнути хвору дитинку, але про те, щоб відмовитись від неї, не могло бути навіть і мови! Ніхто, крім рідної матері, не буде так піклуватися про немовлятко! А щодо будинку малятка жодної думки не виникало – Люда взагалі не розуміла, як жінка може віддати туди своє дитинча?! Дівчинку назвали на честь батька – Олександрою, і вона вмить стала улюбленицею родини. А коли Саньці виповнився один рочок, в сім'ї з'явилася ще одна дівчинка – Соломійка.

 

Так і жили семеро діточок зі своїми батьками в крихітній хатці без підлоги: бідно та дружно. А пару місяців тому родина переїхала в інше село – там їм запропонували краще житло. Хоч його і житлом – то взагалі назвати важко (розвалюха з однією невеличкою кімнатою та сінцями), але там хоча б підлога є! Тісно сім'ї з 9 осіб в тій хатині, та Олександр з Людмилою пристосувалися: головне – щоб було де спати всім полягати, а покупатися можна і в сараї! Брудним у родині ніхто не ходить, голодним і голим – теж. А найголовніше – діти почувають себе щасливими! На даний час в родині виховується 5 діток, адже 2 старших вже вчаться в іншому місті. Кореспондент познайомилася з меншими доньками та сином Люди та Саші, і була вражена: всі – такі красиві та у всіх – чудові імена! 12-річна Кароліна – мамина помічниця. Дівчинка вміє робити в домашньому господарстві майже все, особливо – доглядати за молодшими. 7-річна Богдана та 5-річний Іванко – слухняні та чемні, допомагають батькам та старшій сестрі. Ну а 8-місячна Соломійка поки що несамостійна в силу свого віку, тож її залюбки тягають на руках усі по черзі. Дивлячись на цих симпатяг, на їх усміхнені обличчя, охайність, доглянутість та чистий добротний одяг, ніколи не подумаєш, що вони мешкають у важких умовах! Зі слів Людмили, вона вже давно намагається добитися допомоги на покращення житла, але все марно. Єдине, що їй пропонує держава – це брати іпотеку на придбання будинку. Та жінка боїться це робити, адже чим віддавати кредити? Чи є шанси у даної родини на покращення своїх житлових умов – ми розповімо в наступному матеріалі.