Інститут луб’яних культур НААН — науковий центр коноплярства і льонарства в Україні
У місті Глухові Сумської області розташований один із всесвітньовідомих наукових закладів — Інститут луб’яних культур НААН, який входить до мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України і є головною установою з наукового забезпечення галузей льонарства й коноплярства. Інститут працює над створенням сортів промислових конопель різних напрямів використання — волокнистого, енергетичного, насіннєвого і медичного, високопродуктивних сортів льону-довгунця, розробленням інноваційних технологій їх вирощування, збирання, перероблення і створенням машин та обладнання для реалізації цих технологій, економічними дослідженнями, стандартизацією продукції та вирощуванням насіннєвого матеріалу високих генерацій.
— Вік 2020 (Лайко І. М.,Міщенко С. В.,Кириченко Г. І.,Вировець В.Г.) — це перший вітчизняний сорт з високим вмістом канабігеролу та мінімальним тетрагідроканабінолу;
— Гармонія (Міщенко С. В., Лайко І. М., Вировець В. Г., Кириченко Г І., Лайко Г. М.) — універсального напряму використання, який створений за інноваційною методикою на основі самозапилених ліній і гетерозисної селекції;
— Артеміда (Лайко І.М., Міщенко С.В., Вировець В.Г., Кириченко Г.І.) — середньостиглий, універсального напряму використання, завдяки меншій висоті стеблостою оптимально підходить для виробництва товарного насіння;
— Миколайчик (Лайко І.М., Вировець В.Г., Кириченко Г.І., Міщенко С.В., Кмець І.Л.) — середньостиглий, насіннєвого напряму використання;
— Глухівські 85 (Лайко І.М., Вировець В.Г., Кириченко Г.І., Мищенко С.В., Щербань І.І., Кмець І.Л.) — біоенергетичного напряму використання, здатен формувати біомасу більше 15 т/га.
Яскравим прикладом міжнародного визнання досягнень інституту з селекції конопель є високий попит на сорт ЮСО-31 (Вировець В.Г., Горшкова Л.М., Сенченко Г.І., Щербань І.І.), який внесено до реєстрів сортів ЄС, Канади, Казахстану та інших країн. Сорт вже більше 30 років знаходиться у міжнародному товаровиробництві, а у міжнародній методиці оцінки нових сортів на стабільність і однорідність (Женева, 2012) слугує еталоном за шістьма ознаками.
Основним напрямом міжнародного співробітництва є наукові дослідження з селекції конопель і льону-довгунця, вивчення, розповсюдження та комерційного використання колекційних зразків та селекційних сортів луб’яних культур установи за кордоном, пропагування української аграрної науки у світі. На базі інституту створено спільно з Дацинським відділенням Хейлундзянської академії наук КНР Українсько-китайський дослідницький центр з луб’яних культур для проведення досліджень з проблем коноплярства і льонарства.
Колектив інституту підтримує ділові контакти з партнерами Франції, Литви, Китаю, Білорусі, Польщі, Казахстану, Бельгії, Німеччини, Канади, США та багатьох інших країн.
Селекціонерами-льонарями виведено сорти льону-довгунця з високою якістю волокна, які стійкі до вилягання, ураження хворобами та стресових умов вирощування, з поліпшеними господарсько-цінними ознаками та підвищеною насіннєвою продуктивністю: Усівький (Чучвага В.І., Кривошеєва Л.М., Йотка О.Ю.), Сіверський (Логінов М.І., Чучвага В.І., Ситник В.П., Кривошеєва Л.М., Бодян Р.С., Йотка О.Ю.), Гетьман (Кривошеєва Л.М., Чучвага В.І.) та Чернечі джерела (Кривошеєва Л.М., Чучвага В.І.).
Співробітниками відділу інженерно-технічних досліджень для організації первинної переробки конопель безпосередньо у малих сільськогосподарських підприємствах розроблено і разом з ТОВ "Хемтехно” впроваджено першу вітчизняну Лінію переробки луб’яних культур (Гілязетдінов Р.Н., Коропченко С.П., Лук’яненко П.В., Петраченко Д.О. Довгополий О.М. Москаленко Б.І. Рябченко О.П. Харьков В.І.), що забезпечує отримання волокна з закостриченістю до 5,0 %.
З метою розширення сфери використання та асортименту продукції з льону-довгунця і конопель розроблено технології поглибленої переробки — одержання обрушеного насіння і олії та вироблення будівельних матеріалів зі складових стебел. Інноваційні технології механізованого збирання та первинної переробки льону-довгунця і конопель та машини для їхньої реалізації дозволили виключити ручну працю, збільшити продуктивність та зменшити виробничі витрати.
Для підвищення інвестиційної привабливості льону-довгунця і конопель науковцями під керівництвом О.А.Примакова підготовлено проекти бізнес-планів з вирощування конопель і льону-довгунця як сировини для одержання довгого волокна та організації виробництва олії, волокна, пелетів та будівельних блоків.
У складних умовах сьогодення, при значних фінансових та матеріальних труднощах колектив інституту адаптується до ринкових умов, знаходить своє місце на світовому ринку інновацій, докладає зусиль для розширення географії і обсягів наукових і комерційних контактів, що дасть змогу поновити матеріальну базу, прилади і обладнання, мріє про відновлення виробничого та житлового будівництва, має здорові амбітні плани щодо нових напрямів наукових досліджень, підвищення культури землеробства, урожайності сільськогосподарських культур та фінансових надходжень, створення нових виробництв, підвищення рівня заробітної плати працівників та умов їхньої праці. І все це невід’ємно пов’язується з відродженням галузей коноплярства і льонарства в Україні, де установа відігравала, відіграє і буде відігравати роль лідера.
Мохер Ю. В., Жуплатова Л. М., ІЛК НААН