Новость из категории: Статьи / Спорт

Гідні нащадки «РМГ» та «Штурму»

Нещодавно спортивна громадськість міста та всі глухівчани дізналися про приємну футбольну подію – наш «ВЕЛЕТЕНЬ» став золотим призером Сумщини, став ЧЕМПІОНОМ!!!

 

Цікаво, що вперше цей статус отримала футбольна команда «Сирзавод» аж 29 років тому, у вже далекому 1992 році.

 

Тож вітаємо команду «ВЕЛЕТЕНЬ» з цим значним досягненням, бажаємо ще більших успіхів у спорті та в житті. Слова вдячності також міському голові, спонсору команди Н.О. Вайло, директору ТОВ «Велетень» А.В. Тітову, спортивному директору футбольного клубу Олександру Вайло та тренерам за ваші зусилля у відродженні слави футболу у Глухові.

А зараз пропоную трішки згадати історію Глухівського футболу, заглибитися, як то кажуть, у минуле.

Якщо ви вже бували у нашому міському Музеї історії євреїв Глухівщини, то, напевно, звертали увагу на такі книги, як «Глухов. Евреи. Память жива», «Евреи. Глухов и Сумщина», «Мой трагический и героический народ», «Спартак», рожденный «Штурмом» та «Від «Спартака» до «Велетня». Саме в них - уся історія розвитку футболу від «диких» команд у 1920 році «Веригино», «Красная Слобода», «Военнизированная команда» до організованої збірної команди міста «РМГ» (Робітнича Молодь Глухова» 1922 року. З 1926 року ця футбольна команда називається вже «Штурм», вона стає лідером на Лівобережній Україні, вона виграє не тільки у Курська, але і у столиці України Харкова.

Футбольні майданчики у місті були по всьому місту: на подвір’ї педінституту, на Есманському шляху, у літньому парку, де зараз знаходиться пам’ятник Пушкіну, та біля технікуму. Спорт, а особливо, футбол, ставали у Глухові улюбленим заняттям як дітей, так і багатьох дорослих.

Потім був «Спартак».., а тепер «ВЕЛЕТЕНЬ» продовжує славетні футбольні традиції Глухова. 

Згадуючи минуле, неможливо не написати про людину, завдяки якій наше місто перетворилося у, без перебільшення, спортивне, футбольне місто. 

Ця, вже легендарна, постать - Борис Павлович Кармен: глухівчанин, фанат спорту, а особливо футболу, фронтовик. Він був чудовим спортивним організатором. Під його керівництвом стадіон працював влітку та взимку. Різноманітні змагання та спортивні свята проводилися дуже часто. Глухівчани-старожили й зараз пам’ятають, як Кармен заливав ковзанку на всю площу стадіону, як завжди грала музика, працював прокат ковзанів. Ковзанка завжди була переповнена. Я теж брав ковзани напрокат, і поки я катався, моя дружина Галина поруч чекала на мене. Влітку учні та студенти технікуму, педінституту та медучилища постійно тренувалися на стадіоні. На матчах іноді не було вільних місць. Були випадки, коли Борис Кармен водив свою футбольну команду грати в Шостку пішки…

 

Спортивна атмосфера нашого міста у ті часи яскраво передана глухівською поетесою Л.М. Дейнекою у вірші «Кармен»:

 

Мы с детства любили каток.

Кармен подавал нам свисток,

И пары кружились вокруг

И, в музыке плавно кружась,

Мелодия вальса лилась

Ще згадується мені, як на стадіоні грала команда ветеранів «Динамо» з Москви, як святкували 1000 років Глухова у 1992 р. і як І.М. Рубінштейн, почесний громадянин нашого міста, співав пісню «Журавлі». І як один з футболістів назвав свого сина на честь Кармена - Борисом. Мені пощастило. Коли я тільки-но вступив на навчання до технікуму, а було це у 1957 р., до надання мені гуртожитку я мешкав на квартирі у Карменів у будинку, який стояв поблизу стадіону, на тому місці, де зараз знаходиться магазин «Каштан».

Відомо, що Борис Павлович Кармен народився у Глухові у 1921 році. Після школи працював на «Пищекомбинате». У 1941 р. після курсів у Саратові офіцером потрапив на фронт. Брав участь в обороні Москви, воював у Сталінградській битві. На Курській дузі отримав тяжке поранення, став інвалідом. Мав нагороди: ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни, медаль «За звитягу».

Після війни у 1947 р. Б.П. Кармен очолив команду «Спартак», а потім керував ДСО «Спартак» до 1954 р. Був головою ДСО «Авангард». З 1954 і до 1963 р. був директором міського стадіону «Спартак», а з 1964 по 1967 рр. тренував глухівську футбольну команду «Спартак».

У кінці 60-х років брав активну участь у будівництві стадіону «Дружба». Можна з впевненістю сказати, що Б.П. Кармен все своє життя після війни присвятив спорту, стадіону, футболу, отже, нашому рідному Глухову.

Ми, глухівчани, колишні гравці та вболівальники футболу, звертаємося до всіх глухівчан, до спортивної громадськості міста, футболістів усіх поколінь, команди «ВЕЛЕТЕНЬ», а також до керівництва міста та відділу спорту з проханням підтримати наше звернення і на честь 100-річчя глухівського футболу, беручи до уваги великий внесок у розвиток спорту у Глухові, присвоїти стадіону ім’я Бориса Павловича Кармена. 

Маємо надію, що це відбудеться, і що глухівчани і через декілька десятків років будуть знати про Бориса Кармена так, як ми знаємо і з вдячністю згадуємо зараз про Всеволода Гузея та Костянтина Реву. 

З повагою:

М. Часницький, В. Романенко, В. Мамай, М. Овчаренко, М. Лушницький, Б. Давидов (Глухів), Л. Непомнящий (Німеччина), В. Давидов (Ізраїль), Л.Шохор (Москва).



Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter

Похожие новости