Профілактика травматизму

Як свідчать результати досліджень на сьогоднішній день – травма є однією з головних причин смерті людей віком до 44 років. Вона посідає III місце у загальному переліку причин смертності.

Найбільшу питому вагу в травматизмі має механічна травма, вона складає основу травматизму. В усьому світі її показники зростають. Це пов'язано з механізацією на виробництві та в побуті, електрифікацією та газифікацією, значним розвитком автотранспорту, авіації, інтенсивним висотним будівництвом, спорудженням великих технічних комплексів (підземних магістралей, каналів, телевізійних веж, високовольтних електроліній тощо), масовими заняттями спортом, збільшенням споживання населенням алкоголю, ліків, наркотичних та токсичних речовин тощо. Особливістю механічних травм є їх множинний характер, через що зараз прийнято такі травми називати політравмами.

За статистичними даними ВООЗ, лише внаслідок автомобільно­дорожніх пригод щорічно в світі гинуть понад 250 тис. людей, а кількість травмованих перевищує 2 млн. (за іншими повідомленнями — 8 млн). Ці цифри далекі від справжніх показників (переважно вони занижені), оскільки на сьогодні навіть не вироблене єдине поняття смертності від травми. Якщо в Бельгії смертністю від травми вважають смерть на місці травми, то в США до неї зараховують і смерть протягом року після травми.

Багато дорожньо­транспортних пригод стається через керування машиною в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння та з вини пішоходів, що не дотримуються правил дорожнього руху.

Більшість вуличних травм зумовлюється падінням потерпілого. Особливо часто це буває в осінньо­зимовий період та у вечірні години.

Побутовий травматизм об'єднує травми, що виникають у домашніх умовах (у квартирі, на подвір'ї, в гаражі). Велика кількість їх пов'язана з прибиранням квартири та приготуванням їжі. Багато травм виникає під час сварок та бійок, чому сприяють алкоголь та наркотики. Частіше побутові травми виникають у чоловіків, зокрема молодих, через невміле користування побутовими приладами та використанням їх не за призначенням.

Спортивний травматизм — травми, які одержують люди під час заняття спортом на майданчиках та в залах. Цей вид травм складає близько 2— 3 % від усіх пошкоджень травматичного характеру.

Нещасні випадки з дітьми в побутових умовах трапляються частіше у віці до 3 років. Переважна кількість травм у дітей віком до 13 років спостерігається в шкільному віці під час ігор та занять спортом (50 %); 30 % вдома і 20 % — в дорожньо­транспортних пригодах. Загальна смертність дітей від нещасних випадків складає за даними ВООЗ ­ 37,2 на 100 тис. хлопчиків і 22,8 на 100 тис. дівчаток.

Основні причини виробничого та сільськогосподарського травматизму — не задовільні умови праці, недосконалі або несправні знаряддя виробництва або неправильна їх експлуатація, особистий стан працівника тощо.

Для боротьби з травматизмом насамперед треба створити для людини сприятливі соціально­ економічні та екологічні умови та проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно­гігієнічного, медичного, освітнього й морально­етичного характеру.

Найлегше піддається регулюванню, керуванню виробничий травматизм. Головними умовами його профілактики є ретельна організація на виробництвах заходів з техніки безпеки та суворий контроль за їх виконанням усіма працівниками.

Дорожньо­транспортний травматизм вимагає великої уваги з боку, як держави з її контрольно­ регулюючими установами, так і конструкторів машин, а також водіїв та пішоходів. Благоустрій доріг, виготовлення машин підвищеної стійкості та опірності з безпечним кермом, обов'язкове користування пасками безпеки, суворе додержання правил руху, технічна справність машин, підвищення кваліфікації водіїв тощо — все це складові профілактики дорожньо­транспортного травматизму. Введення лиш пасків безпеки в машинах сприяло значному зменшенню кількості загиблих на місці катастрофи.

Побутовий травматизм можна зменшити шляхом поліпшення житлових умов людей, розвитку сфери комунальних послуг, збільшення кількості і доступності дошкільних дитячих закладів, підвищення знань з експлуатації побутових приладів, зокрема електричних та газових плит, боротьби з пияцтвом та наркоманією та ін.

У профілактиці вуличного травматизму головними напрямками є благоустрій вулиць (своєчасний ремонт їх покриття, посипання тротуарів і доріжок піском в ожеледицю, добре освітлення у вечірній час, організація вуличного руху, справність засобів руху), обладнання майданчиків для дитячих розваг та ігор та забезпечення нагляду за дітьми.

Профілактика спортивного травматизму зводиться до удосконалення організації проведення тренувань та змагань, спортивних знарядь, дотримання дисципліни, поліпшення роботи керівників та тренерів спортивних колективів, контролю за додержанням санітарно­гігієнічних норм під час заняття спортом (уникання перевантажень). Профілактикою передбачені добре налагоджена робота, медичний контроль за спортсменами та медичний відбір людей для занять тим чи іншим видом спорту.

Дитячий травматизм — сфера уваги всіх — держави, міністерств внутрішніх справ, освіти, охорони здоров'я, дошкільних закладів, школи, спортивних організацій, водіїв усіх видів транспорту і , насамперед, сім'ї. Найважливішими заходами його профілактики є контроль за вчинками дітей з боку дорослих, усунення з поля їх зору небезпечних предметів — ножів, гострих палиць та шпиць, сірників, хімічних речовин, ліків; заборона гратись на вулицях та дорогах; купатися без нагляду дорослих і в неперевірених місцях; та ін. Для профілактики травматизму дітей грудного віку треба уникати їх піднімання над собою (над головою) та укладання на стільцях, звідки вони можуть упасти.

Для Глухівського району проблема травматизму має велике значення, так як тільки за 2015 рік було зареєстровано 1546 травм різних локалізацій та ступенів тяжкості. У травматологічному відділенні щорічно проходять лікування понад 300 травмованих осіб, в тому числі і постраждалі з політравмою.

Через наш район і місто проходять дві траси державного та міжнародного значення, де щодоби проїжджають близько двох тисяч одиниць автотранспорту. Звичайно без дорожньо­транспортного травматизму не обходиться, а як наслідок – постраждалі з тяжкими випадками.

Отже зі всього вищезгаданого можна зробити висновок, що одним із головних чинників збереження здоров'я та життя населення є якісна профілактика травматизму.


Завідувач травматологічним відділенням Глухівської ЦРЛ, районний ортопед­травматолог – М. М. Волін