Пам`ятник Леніну: ставимо крапку

Деякі з земляків ніяк не можуть змиритися з тим, що центр Глухова більше не «прикрашає» фігура вождя світового пролетаріату. З їхніх вуст можна почути про якусь культурно-історичну цінність монумента. Аби, як то кажуть, прояснити ситуацію, звернемося до першоджерела. Перед нами вельми цікавий документ - паспорт пам`ятника Леніну. Згідно з ним, за типологічною належністю, він є памьятником не історії або архітектури, а – монументального мистецтва., тобто не має якогось історичного значення. Датований пам`ятник 1983 роком. У графі V(характер сучасного використання) значиться: «туристично – екскурсійне».

Отже, говорити про якусь унікальність монументальної споруди не доводиться. А якщо взяти інший аспект – кого закарбували у бронзі та виставили в історичному центрі Глухова, то взагалі. Одним з перших, до речі, звернув на це увагу Віктор ВЕЧЕРСЬКИЙ – відомий український архітектор, під чиєю орудою було відновлено низку історичних споруд у Путивлі, розроблено необхідну документацію для історико-культурних заповідників у Глухові та згадуваному Путивлі, лауреат низки державних премій у галузі архітектури та містобудування. Редакція звернулася до нього за коментарем щодо зносу скульптури Ілліча, і отримала наступне:

Прочитав те, що написав 22 роки тому. Ні додати, ні відняти - і сьогодні підтверджую правильність того, що написав тоді: визначення Лєніна як міжнародного терориста та організатора геноциду можна доповнити хіба що двома ремарками: 1 - "вождь" був явно несповна розуму. 2 - "Вождем" опікувався той самий німецький генерал Людендорф, який пізніше виростить ще одного вождя, але на німецький лад - фюрера. "Совпадєніє? - Нє думаю!", як кажуть "за парєбрікам". Так що публікуйте, нехай кацапи і комуняки сказяться.