Як боротися з короїдом

Літ другого покоління шкідників відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та розвитку личинок, які залишаються під корою до весни. Разом з вершинним над знищенням шпильчастих насаджень добряче «працюють» інші види короїдів, подібних за біологією згаданому : короїд шестизубчастий, т. зв. гравер, і типограф. Останнім часом їхнє вибухоподібне поширення спостерігається на всьому просторі європейських лісів - як вважають, через кліматичні зміни. Рахунок площам «зелених легенів» України, уражених, якщо вдатися до аналогії з організмом людини, цими «сухотами» лише за останні пару років, йде на тисячі гектарів. На Волині верхівковий та шестизубчатий короїди занапастили близько 8 тис., Чернігівщині – 10 тис. га сосняків. Біда досягла й Сумщини. На обласному науково – практичному семінарі, який нещодавно проходив у Кролевецькому лісомисливському господарстві за участю заступника голови облдержадміністрації Миколи ПОДОПРИГОРИ йшла мова про 700 гектарів загублених соснових лісів у дев’яти лісгоспах та підрозділах Облагролісу. Зазначалося, що боротися з верхівковими короїдами можна лише шляхом вирубування та спалювання дерев. У зв’язку з цим підкреслювалося: процедура отримання дозволів на рубку дуже складна і довготривала, а це, мовляв, загрожує збільшенню пошкоджених площ. Логічний висновок до якого прийшли учасники семінару - слід підготувати і направити до Кабміну звернення щодо необхідності внести змін до законодавства , зокрема норм Санітарних правил в лісах України, задля можливості вирубки лісових насаджень, уражених шкідниками. Цікаво порівняти такі пропозиції з тими, які запропонували, скажімо, чернігівські лісники. На lisportal.org.ua, наприклад, зазначається, що: « …протистояти поширенню верхівкового короїда лісівники Чернігівщини збираються переважно завдяки своєчасному очищенню лісосік, проведенню рубок головного користування, спрямованих на відтворення деревостанів природного походження та формування рубок догляду деревостанів мішаного складу. Не зайвим буде, на думку науковців, своєчасно та терміново вилучати свіжозаселені стовбуровими шкідниками дерева…

 

Серед головних лісокультурних заходів буде: створення лісових культур мішаного складу та впровадження до схем змішування лісових культур деревних порід з південних областей (інтродуцентів) та акліматизованих екзотів, відповідно до типів лісорослинних умов… Мова йде про такі породи дерев як модрина європейська, сосна жовта, горіх чорний, клен, явір, клен татарський тощо Окрім того, лісівники планують обробляти дерева інсектицидами, розставляти феромонні пастки та принаджувати корисних для захисту лісових насаджень птахів.» Ми також поцікавилися, що думає з цього приводу керівник нашого найпотужнішого лісового підприємства – Держлісгоспу - Василь Федорович КАЦАЛАП. Він сказав наступне: -Дійсно, проблема існує. Щоправда, про гектари «мертвого» лісу на Глухівщині поки говорити рано, але наступ шкідників стає дедалі активнішим. Багато пошкоджених короїдами сосен можна спостерігати й у Борку. Нещодавно проводили там навчання, вибрали ділянку, виявили одне вражене верхівковим короїдом дерево. Через декілька днів таких стало вже три, а ще через тиждень – вісім. Знаю, що колеги з деяких лісництв ліквідують «короїдні» сосни як аварійні, але це, безумовно, не вихід.

 

Треба негайно спростити процедуру надання дозволів на санітарні рубки. Короїдові геть нецікаві бюрократичні процедури, паперова тяганина: йому потрібно їсти – він їсть, себто точить кору, потрібно розмножуватися – розмножується – поки господарі лісу визначаються, які варто підписувати документи і виконувати інструкції.

 

Андрій КОВАЛЕНКО