Правда про Чернівський бій: видання друге

Десятого березня у центральній райбібліотеці відбулася презентація другого видання книги «Чернівський бій: погляд у героїчне минуле». Видання значно додало в обсязі: 508 сторінок проти 176 у попередньому варіанті.

Сама історія його появи гідна окремого нарису. Книгу видано у окупованому Симферополі. Один з авторів, колишній працівник спецслужб, тамтешній мешканець, і, разом з тим, наш земляк родом із Шевченкового – Анатолій МАЛЬЧЕНКО - зміг доставити до Глухова, і то з неймовірними труднощами, лише 23 екземпляри. Цього, безумовно, не вистачить, аби задовольнити усіх, хто цікавиться подіями початку війни 1941 – 45 рр. на Глухівщині. Тим не менш, нові подробиці давніх трагічних подій, пов’язаних зі спробою радянських військ прорвати лінію оточення сумнозвісного Київського котла знайшли своє додаткове висвітлення.

Про це говорили автор – Олексій ЩЕРБАНЬ, ведучі – Микола ЄРОХА та Ніна ШУБНІКОВА, краєзнавці, посадовці, літератори, свідки трагічних подій Анатолій БУРНАКОВ, Петро СИДОРЕНКО, Микола ВАСЬКО, Микола ГУРЕЦЬ, Анатолій БОЙКО, Віктор ГАЛИЦЬКИЙ, Олександр МІРОШНИЧЕНКО, Михайло ЧАСНИЦЬКИЙ, Іван ДЕРПА. Ними було надано стільки нової інформації, окреслено стільки важливих аспектів, що багатьох виникла навіть думка або про наступне видання, або ж, як це зазначив ще один з тих, кому надали слово – Валентин КОВАЛЕНКО – літературно-наукову конференцію, де весь комплекс питань, пов’язаних з подіями кінця червня 1941 р. під Чернєвим, Холопковим (нині – Перемога), Семенівкою та Калюжним міг би бути розглянутим у при ширшому колі, і, знову таки, у розширеному контексті.

Наразі ж очевидно, що чергове видання книги про Чернівський бій має непересічне значення для виховання підростаючого покоління. До речі, у читацькій залі ЦРБ було дуже багато юнаків та дівчат: студентів вишів та професійно-технічних закладів, старшокласників. Деякі з них виступали, зачитуючи витяги з хроніки подій «полум’яних літ» та твори місцевих авторів. Зрештою, їхні імпровізації, власне, як і виступи старших колег, не залишили нікого байдужими. Інший актуальний аспект видання полягає в тому, що воно дає додаткове усвідомлення суті імперської політики Росії – причому і на нинішньому етапі. Ось якої думки про це, наприклад, доцент кафедри історії ГНПУ Ярослав ГИРИЧ:

- Не так давно мені випала можливість побувати у відомому московському музейному комплексі на Поклонній горі. Ознайомлення з його експозиціями мимоволі навіювало враження, що історія подій 1941 – 45рр., перемоги над фашизмом починається лише з битви під Москвою. Ніби не було героїчної оборони Одеси, контрударів під Дубно, шаленому опорі оточених угруповань Південно – Західного фронту… Такий підхід цілком вкладається у сталінську схему Великої Вітчизняної війни, котра, як відомо, є суто кон’юнктурною, і яку, додамо, давно розвінчали ще за радянських часів.

Годі казати, що саме такий підхід свідомо принижує роль України та її народу у світовій війні, дає можливість озвучувати хамські сентенції на кшталт тієї, що злетіла з вуст Путіна – про те, що росіяни самотужки могли побороти фашизм, без допомоги українців й інших народів СРСР. У свою чергу, такі ідеологеми закладають підґрунтя пропаганди «гібридної війни».

Отже, вивчення подій другої світової війни, в т. ч. й на теренах нашого краю, залишається дуже актуальним. Правду історії треба доносити до нових поколінь – і в Україні, і Росії, і деінде, хоча би щоб не давати  розвитку трагедіям, подібних тій, що має місце на нашому Сході.

Микола СТОРОЖЕНКО, фото Анатолія Бойка.