Новость из категории: Новости / Новости с видео

Глухів відсвяткував Водохреща (відео)

Нинішнє свято Водохреща було для Глухова особливим, бо є першим, звідколи українську церкву офіційно визнано рівною у співдружності інших православних конфесій, звідколи вона отримала автокефалію.

І так сталося, що саме парафія вірних православної церкви України відродила цього року славну традицію відзначення одного з головних християнських свят на крижаному плесі Скоропадського озера. Суботнього погожого ранку 19 січня, приблизно об одинадцятій тут, біля заздалегідь пропиляної великої ополонки - іордані з, як того вимагає звичай, великим крижаним, трохи підфарбованим у червоне хрестом напроти берега, обладнаної спеціальними сходами, до яких вистелили зелену килимову доріжку, відбулася святкова служба. Її проводив настоятель храмів православної церкви України у Дружбі та Перемозі отець Анатолій ЯРЕМКО.

 

Священство та паства молили Бога про єдність українських церков, бережену Україну нашу, наші владу та військо, всі міста та села наші та тих хто живе в них; за добре поліття, ниви, сади, та добрий урожай у них; за літа спокійні; подорожніх, немічних та поневолених – словом, прості зрозумілі речі, яких прагнемо всі ми. Звісно було звертання й щодо освячення води – силою і дійством. І сходженням святого духа. І далі:

 

Во Іордані хрестився ти, Господе,

І троїчне явилося поклоніння:

Отцівський голос засвідчив про тебе

Улюбленим тебе сином іменуючи…

Кореспондент поцікавився думки глухівчан про це свято. Ось що сказав Віктор РЕШЕТНЯК, доцент Глухівського національного педуніверситету, один з провідних «свободівців»:

- Це свято християнське, православне. Дуже добре, що світове православ’я, нарешті дійшло розуміння, що в України повинна бути своя церква, і підтримали надання томосу. У російської церкви немає тепер жодних підстав для розвінчання ідеї української помісної церкви. Починається змінюватися свідомість вірян. Це демонструє й ось ця Водохреща. Можна наочно переконатися, що вже й чимало глухівчан підтримують саме українську церкву.

Ніна КУРИЛЕНКО, пенсіонер:

- Люди, котрі прийшли сюди засвідчують свою патріотичну налаштованість, вони підтримують незалежну українську православну церкву. Дай Боже нашій церкві утвердитися і розквітнути.

В`ячеслав CАПУН, майстер виробничого навчання:

- Почуваюся дуже радісно від цього свята. Добре, що маємо, нарешті свою – українську церкву, і що саме вона проводить це Водохреща, що у нашої помісної церкви так багато прихильників. Трохи болить, щоправда, за відсутність її храму у Глухові, але певен – він, з часом обов’язково у нас постане.

Ніна ІЛЬЇНА, депутат Глухівської міської ради:

- Відчувається що це, дійсно, наше – українське – свято. Таких відправ, такого єднання глухівчанам потрібно якомога більше.

А ще одна з присутніх зазначила наступне:

- Варто нагадати, що в нашому місті парафіяни української церкві влаштовують Водохреща вже вп’яте. Раніше його святкували на Чернеччині. Люди збираються, бо це дуже їм, дійсно, потрібно. Це добра справа, бо спрямована на мир, на спокій.

Далі було пастирське звернення до глухівчан де йшлося про те, що вірні української церкви жодним чином не повинні являти зверхності до прихильників інших конфесій, або якоїсь політичної за ангажованості, а натомість постійно духовно вдосконалюватися. Являючи приклад смирення, доброти, милосердя.

Мали з отцем Анатолієм і окрему розмову, під час якої він зазначив на мікрофон наступне:

- Христос нині охрещається у річці Іордань. Сьогодні такий гарний день – особливо для щирих українців - тих, хто розуміє, що маємо жити як один-єдиний народ, у християнській любові. І це Водохреща святкуємо з особливим піднесенням, тому що визнані вселенським патріархом як окрема православна церква України, і томос, про який стільки говорилося, тепер, нарешті, у Києві. Радісно бачити, що й у Глухові радо сприйняли добру звістку, й підтримують українську церкву.

Обіруч крижаного хреста при Іордані майоріли прапори: національний, український бойовий, червоно – чорний, та окремо висвячений на прохання глухівських патріотів – стяг військово-морських сил України, як символ підтримки моряків, які перебувають нині у путінському полоні.

 

Людей на службі відразу знаходилось десь близько півтора – двох сотень. Точне числотих, хто приходив на Скоропадщину протягом дня, назвати важко, бо під час традиційного масового занурення, люди після іордані, скуштувавши гаряченького й духовитого узвару з печивом та цукерками, (про них подбали глухівські свідомі підприємці) від’їжджали додому, а на їхнє місце прибували нові.

 

Андрій КОВАЛЕНКО,

фото Романа МАТЮЩЕНКА

 




Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter
загрузка...

Похожие новости