Хто вибив вікно в дитсадочку?
Дошкільний заклад «Журавка» минулої суботи зазнав значної шкоди від рук невідомих осіб. Після 14.00 сторож, обходячи територію, помітив вибиту на першому поверсі з боку житлових будинків шибку розміром 119/93 см. Опитавши дітей, що бігали неподалік та присутніх поблизу дорослих, виявилось, що ніхто нічого не бачив. Отже, звинувачувати в тому, що сталося, нікого. Викручуватись з ситуації вирішили власними силами. Як розповіла кореспонденту газети «Кур'єр» завідуюча дитячим садком Світлана Божко, звертатися до поліції не було сенсу, адже розбите вікно було виявлено не по гарячим слідам. Тож Світлана Василівна у свій вихідний день прийшла на роботу і викликала співробітників, з якими разом заліпили діру підручними засобами. Так трапилося, що вікно вибили у другій молодшій групі, яких у садочку – 2 паралельних. Тому 3-4-річних крихіток просто об’єднали в одному приміщенні, цілому та неушкодженому.
Треба відмітити, що зараз, у сезон весняних масових простудних захворювань бувають дні, коли групу відвідують лише 5-10 малюків. Тож таке вимушене поповнення хаосу та колапсу в закладі не створило. Все йде спокійно та за планом. Але на цьому проблема не закрита, адже необхідно терміново поміняти шибку. Зі слів Світлани Божко, довелося з садового бюджету, зібраного на літній ремонт, взяти 1150 гривень на замовлення скла. В наш час, коли в дошкільних закладах дуже складне становище з фінансами, і майже все тримається завдяки благочинним внескам батьків, така сума – захмарна! Але куди дінешся – не залишати ж групу з отвором! Завідуюча дошкільним закладом не може конкретно сказати, чи обмежаться витрати лише 1150 гривнями. Якщо скло не знайдеться в Глухові, його доведеться замовляти в іншому місті, а це – додаткові кошти. Що ж стосується часу, то роботи по установці нового склопакету теж розтягнуться у зв’язку зі святами. Світлана Василівна звертається до населення з надією, що хтось проллє світло на дану подію. Буде дуже вдячна свідкам, які хоча б щось бачили чи знають.
А ще краще, якщо до дитсадочка прийде сам винуватець і у всьому зізнається. Всі ми люди, і все розуміємо: ну, кинув м’ячика, не розрахувавши силу! Чи там камінь, та будь-що. З ким не буває? Але ж треба мати совість та сміливість визнати провину. Заради самого себе, бо, як сказано в християнській літературі, муки совісті – найтяжчі та найболючіші. А може, цей випадок для когось Господь напередодні Світлої Пасхи послав як перевірку на порядність? Тож, якщо хтось впізнає себе в даному матеріалі – хутчіш до дитсадочку, там вас чекають з розпростертими обіймами: як помічника, щоб згуртуватися і разом розв'язувати проблему. Сварити не будуть, це точно! Ну, і звісно ж, Світлана Василівна буде дуже вдячна людям, які допоможуть замінити скло фінансово. Як сказав Авраам Лінкольн: «Найбільшої поваги заслуговує той, хто допомагає дитині».
Оксана Ковальова
Поделиться в соцсетях:
Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter