Закон про мову: що потрібно знати українцям

Так за 5-10 років всі відвикли від своєї мови та почали користуватись чужою, котру нав’язала окупаційна влада. Так роблять всі імперії для своїх колоній, тому це й не дивно. Від 1991 року Україна жила по старому совєцькому закону про мови в СРСР, потім у 2012 році влада, порушивши регламент, ухвалила так званий закон Ківалова-Колєсніченка, який Верховна Рада скасувала у 2014, а згодом і Конституційний Суд України визнав цей закон не конституційним. І от цього року було ухвалено новий Закон про мову, котрий захищає право кожного українця в отриманні інформації чи послуги державною мовою. Він дає змогу почати процес деокупації в мовному та культурному просторі. Завдяки закону найменші наші громадяни зможуть зростати та розвиватись читаючи, чуючи та говорячи мовою свого народу.

 

До вашої уваги підбірка основних напрямів де, як і скільки застосовується державна мова: 6 рівнів володіння мовою передбачено законом: від А1 (початкове розуміння) до С2 (вільне володіння). 10% реплік у фільмі – найбільший відсоток іноземної мови або суржику, які допустимі у знятих в Україні фільмах. 90% ефіру телеканалів повинно вестися державною мовою. 10% сеансів у кінотеатрі можуть складати фільми, які демонструються в оригіналі з субтитрами. Всі решта фільмів мусять бути дубльовані чи озвучені державною мовою. На фестивалях можна показувати фільми в оригіналі із субтитрами. 100% друкованих ЗМІ видаються державною мовою. Якщо видання має іншомовну версію, то тираж української та іноземної версій мають бути однаковими. Це не стосується видань, які видаються виключно мовою корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою ЄС. Не менше 50% видань українською мовою має бути представлено у кожній точці розповсюдження друкованих ЗМІ. Не менше 50% книг у книгарнях мусить бути українською мовою. При цьому словники та аналогічні видання кількома мовами вважають виданнями державною мовою. 50% назв книжок зобов'язані видавати державною мовою усі видавництва. 100% сайтів, мобільних додатків і сторінок у соцмережах органів держвлади чи підприємств, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації та фірм мусять мати версію державною мовою. Україномовна версія мусить завантажуватись за замовчуванням. Досить бажання одного учасника публічного заходу, щоб організатори мусили забезпечити переклад всього заходу українською мовою. Закон не регулює приватне спілкування та релігійні обряди. Також не регулює мови нацменшин, а лише захищає право кожного українця в Україні на українську мову. Мова єднає!