Акція в бібліотеці до Дня української писемності і мови

День української писемності та мови - особливий час, щоб згадати усіх світочів нашої культури, що своєю працею популяризували українське слово, яке імперська влада забороняла (Валуєвський циркуляр та Емський указ), фізично знищувала українську еліту ("Розстріляне відродження 1937-го", Сандормох, Кенгір). Серед мучеників нашої культури : Микола Куліш, Василь Стус, Лесь Курбас і перелік, на жаль, займе не одну сторінку.... Їх більше трьох сот. Напередодні Дня української писемності та мови до читальної зали Глухівської районної бібліотеки знову поспішали глухівчани. Саме тут до цього свята проходила акція – концерт «Любиш пісню? Слухай українську!». Золота струна мови – символ таланту, краси і добробуту народу. Вона бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках, дивує кольорами малюнків на писанках, але найголовніше – озивається в пісні. Українська пісня піднесла мову до чарівних висот, розкривши її багатство і красу! Мабуть, не існує такого куточка землі, де б не лунала українська пісня! Таких чудових пісень нашим народом створено тисячі, а точніше – понад 300 тисяч. Споконвіку пісні були виразниками національної ідеї, оберегами історичної пам’яті, вони підживлювали і зміцнювали надію народу на краще майбутнє. Українська пісня жива доти, доки жива її першооснова – мова.

Цього дня бібліотека наповнилася українськими піснями у виконанні Аліси Ковальової, аматора сцени, громадської активістки, дружини військового священника 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади, молодої мами трьох діток. У виконанні молодої співачки прозвучали українські пісні різної тематики, різних часів, як народні, так і сучасні. Акомпануючи собі на гітарі, Аліса вносила у кожну мелодію своє інтонаційне забарвлення, вкладала у спів усю душу. Жодна виконана нею пісня і сказане нею слово не залишили глядачів байдужими. На думку присутніх, такі заходи за участю Аліси Ковальової повинні проходити і в більших залах Глухівщини, щоб піснею ще раз підтвердити слова Тараса Шевченка «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».