Вбили не бджіл вбили мене (відео)

До редакції "Кур`єру" звернувся Роман Вишневецький мешканець с. Шалигіне з проханням надати розголосу події, яка сколихнула майже все село.
Річ у тому, що, як стверджує Роман, компанія "Росток-Холдинг" почала обробку полів гербіцидами і це призвело до масштабної загибелі бджіл.
У деяких місцевих пасічників пропало 50-70 бджолосімей, але він зазнав збитків саме найбільше, бо постраждало аж 130 сімей бджіл.
2 травня бджоловоди спробували чинити опір агрокомпанії та викликали поліцію, щоб завадити подальшому розоренню пасік. Представниками Глухівського відділку поліції було взято заяви та пояснення з обох сторін конфлікту.

Обробку гербіцидами ТОВ "Росток-Холдинг" було призупинено.
"...Так случилось что мы первые на себе почувствовали яды, это экологическая катастрофа. И теперь каждый ответственен не только за себя, но и за все государство. Задайте каждый себе вопрос - кто если не ты? Если можете действуйте сами, если нет - давайте создадим реальную группу по борьбе с потравами, где каждый будет действовать а не "бла-бла". Результат оправдывает средства . Или мы, что- то сделаем, или высыпайте в мусор своих любимых пчёл и еште отравленную кукурузу вместо полезного мёда и пыльцы..." 

"Вот она ад Машина для пчёл"

Як стверджує Вишневецький: "Нові методи обробки полів приведуть людей до поголовного захворювання на рак, якщо не приймати ніяких заходів. Купувати в магазині з продуктів нічого не можна, жити в селі стало небезпечніше ніж в мегаполісі, сьогодні люди стали скаржитися на сильний головний біль, одна людина мало не померла від сильного отруєння".

"Вот откуда вылетает чудо яд для пчёл"

Що в законодавстві:
Зараз законодавство чітко регламентує застосування пестицидів при обробці медоносів. Згідно зі статтею 37 закону України «Про бджільництво», сільгоспвиробник повинен заздалегідь (за три доби) попередити пасічника про обробку медоносних культур і вказати дату обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Крім того, сільгоспвиробнику забороняється обробка під час цвітіння медоносів і масового льоту бджіл. При використанні небезпечних для бджіл препаратів сільгоспвиробникам радять також використовувати репеленти, щоб бджоли не летіли на оброблене поле. А згідно Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок в денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. Але, як ми бачимо, на практиці всі ці умови не завжди виконуються.

 

В фейсбуці, у групі " Пчеловоды Глуховщины ", яку веде Роман Вишневецький, написав: "Убили не пчёл убили меня!!!", потім

 

він опублікував такий пост:

Майже у всіх випадках загибель бджіл співпадає з проведенням посівних робіт сої і кукурудзи, саме цих двох культур, і саме пневматичними сівалками.

Крістіан Крупке (Christian H Krupke), фахівець з дослідження комах з Університету Пердю (Purdue University) в Індіані став одним із перших дослідників, який виявив, що пестицидний пил від пневматичних сівалок знищує бджолині колонії.

Арт Шаафсма (Art Schaafsma), етмолог з Університету Гвельфа (Ph.D. Environmental Biology – University of Guelph) в Канаді, досліджував роботу пневматичних сівалок. Шаафсма вказує на кінець однієї труби з конструкції пневматичної сівалки, «це впуск повітря, а це проблема вже очевидна».

Ця труба знаходиться близько до землі. Коли трактор тягне по полі сівалку, пил потрапляє в цей отвір разом з повітрям. Всередині механізму висівання «повітря з пилом змішується із насінням і далі діє як піскострумний процес», – Шаасфма.

Пил в певній мірі шліфує насіння, покрите протруйником. В кінцевому результаті звичайний з поля пил змішується з пилом пестицидів і розповсюджується з сівалки прямо в повітря.

В залежності від сили вітру пестицидний пил розноситься на різні відстані та осідає на квітуючі рослини і дерева, з яких бджоли приносять до вуликів пилок і нектар.

Окреме питання, які будуть наслідки в тих випадках, коли використовується несертифіковане насіння, яке виготовлене без дотримання відповідних технологій і процесу протруєння для запобігання утворення вбивчого пестицидного пилу?…