ЧЕТВЕРТА ДОБА ПРОТЕСТНОЇ АКЦІЇ.
Як уже повідомлялось раніше, 4 травня Генеральний директор Глухівської міської лікарні Анатолій Кіяшко добровільно розпочав голодування. Причина такого непростого рішення криється в ситуації, що склалась із заборгованістю зарплатні медикам. Йдеться про підписання угоди з Національною службою здоров’я. Якщо коротко, то з 1 квітня 2020 року в межах другого етапу реформування медицини в Україні Глухівська лікарня фінансується з НСЗУ. Але, обсяги її фінансування були значно занижені, тому на даний час платити зарплатню працівникам лікарні нічим.Чому так сталось? Це вже тема окремого посту. Анатолій Іванович публічно не називає справжні причини цього штучно створеного колапсу, але й так усім небайдужим відомо, що тут не обійшлось без політики.
Нині - вже четвертий день голодування. Головний лікар повідомляє, що він почувається нормально, тому не припинить голодувати, доки люди не отримають гроші.
Варто зазначити, що сьогодні ним було підписано НОВУ угоду с НСЗУ, вже з рельними цифрами. Тож, із дня на день лікарня отримає необхідне фінансування.
Анатолій Іванович розповів, що з коштів на придбання медичного обладнання в умовах карантину, які лікарня отримала ще в березні, минулого тижня придбали переносний рентгенапарат вартістю 299 тис.грн, адже саме таке обладнання необхідне для обстеження хворих на коронавірус в інфекційному відділенні.
Раніше ще було закуплено дитячий апарат штучної вентиляції легень та кисневі концентратори. Необхідно додати, що тоді до участі в покращенні матеріально-технічної бази лікарні долучились усі, і міська влада, і Глухівська райрада, і ОТГ, і підприємці та волонтери.
Проте, вже зараз, так звана, "нова влада" в особі Юрія Бурлаки, закидає про повернення боргів.
Ідеться про 1 млн. 400 гривень, які виділили депутати з міського бюджету, на виплату авансу лікарям у квітні. Але, яким чином він збирається це зробити, наразі невідомо, адже фінансування з НСЗУ це гроші, призначення яких чітко визначено законом - НА ЛІКАРНЮ.
А ми в свою чергу побажаємо здоров’я і сил людині, яка, не зважаючи ні на що, в період карантину, відважно й самовіддано стала на захист прав своїх підлеглих. А це вже вчинок, який, без жодного сумніву, заслуговує не лише на повагу, але й на слова вдячності й підтримки всіх глухівчан.
Тож, Анатолію Івановичу, ви не один на цьому полі битви, з вами мешканці Глухова! Дякуємо Вам за мужність і непохитність, за вашу турботу про людей, за проявлену громадянську позицію, як керівника, і як людини.
Оксана Друпп
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter