Схеми "професіоналів": Скільки могли заробити на пішохідних переходах (відео)

Дуже добре, коли молоді активісти знаходять щось, оприлюднюють. І це стає предметним уроком, як і чого не можна робити - для тих, хто, принаймні поки що, посідає високі посади. Про нашу відому політичну традицію втоптувати у грязюку «папєрєдників», в тому числі й за допомогою представників небайдужої громадськості, згадаємо лише побіжно – так, для красного слівця. Зауважимо також, що чинні міські начальники – аж ніяк не новачки «при кормилі». Дехто з них обіймав владу до пріснопам’ятного 2015 року. Від закінчення їхньої каденції минуло не так багато часу, щоб люди забули, як наносилася, наприклад, «дотерещенківська» дорожня розмітка. Аби подивитися на це, не потрібно ніяких молодиків з рулетками, чи суперечливих свідчень очевидців – все збереглося на відео. Перед нами – кадри відеоспостереження з перехрестя вулиць Шевченка та Києво -Московської. Це центр міста, де, звісно, розмітку повинні наносити за всіма чинними державними стандартами – так, щоб у жодного пересічного громадянина, не кажучи вже про всіляких гіперактивних, не виникло й думки про її перемірювання!

 

Камера зафіксувала розмітку пішохідних переходів за часів мерства нинішнього секретаря міськради Ю. Бурлаки, що наносилася відомим ТОВ «Глухівбуд», до якого має відношення його соратник - підприємець і депутат Володимир ГРИБ, і ту, що зробило за Мішеля інше ТОВ – «Дорактив». Якщо накласти відповідні фрагменти відео один на одний, видно, що смуги пішохідної «зебри», нанесені на шляхове покриття «Глухівбудом» - 2,5м. х 30 см. - суттєво поступаються розмірам «дорактивівським». Останні повністю відповідають ДСТУ: 4м. х 40 см. До всього, у «Глухівбуда» на переході дев’ять смуг, а «Дорактив» спромігся нанести десять. Хтось може зауважити що це дрібниці – мовляв, таке собі копирсання у діяльності «папєрєдніків». Може й копирсання, але, згодьтеся, Державні стандарти України обов’язкові для використання, це по-перше, а по-друге, саме з них виходять, коли визначають фінансування відповідних потреб. Не могло ж міське керівництво часів Бурлаки свідомо йти на порушення чинних правил та норм, і заздалегідь «забивати» це в кошторис. Звісно, хто планував фінансування дорожньої розмітки, виходив саме з Державних стандартів. А по-третє, розміри пішохідної «зебри», про яку йдеться, менші за передбачені існуючими нормативами - ДСТУ, не багато - не мало, на цілих 58%! Тож зваживши, що за 2011 – 15 рр. на розмітку пішохідних переходів пішло понад 340 тис. грн., можна припустити: 197 тисяч. з цієї суми, скажімо так, цілком могли би бути «вимитими» з міського бюджету. І це аж ніяк не дрібниці, а досить непогана сума.