Чого потребує глухівський спорт
Перспективи розвитку фізкультурно-спортивної галузі минулої середи стали предметом жвавого громадського обговорення.
Фізкультурно-спортивний актив Глухова, зібравшись цього дня практично повним складом у великій залі міськради, мав визначитися з кандидатурою майбутнього керівника відділу молоді та спорту. Втім, ніхто не став зациклюватись на суто організаційних питаннях. Досить швидко розмова зосередилась на темі подальшої долі глухівського спорту.
Звертаючись до учасників, заступник міського голови Роман Головня зазначив наступне:- Гадаю, тут усвідомлюють, наскільки актуальним, саме зараз, є пожвавлення молодіжно-спортивної роботи. І тому цікаво почути ваші думки з приводу збереження та примноження наших спортивних традицій. Міська влада має своє бачення, певні плани у цій сфері, але їх, безумовно, треба узгодити з громадою.
Спортивні активісти, дійсно, виклали низку дуже цікавих пропозицій. Ось якої думки стосовно визначення майбутнього нашого спорту керівник спортивного клубу «Гармонія» Фелікс Колтаков:
- Нам потрібен зараз не спортивний чиновник, а менеджер, який в змозі організувати роботу тих, хто зараз заробляє для спорту, здатен не лише, вибачте на слові, випросити дріб’язок, а саме заробити. Треба змінювати принципи роботи, підхід до фінансування, не розпорошувати кошти, а зосереджувати їх на чомусь значному – наприклад, створенні нормальної матеріальної бази… Іншими словами, спортивне життя повинне визначатися не просто планом, а бізнес-планом, цілісною стратегією розвитку. Треба також відмовитися від «славних» традицій окозамилювання. При попередній владі, наприклад, озвучувалось, що у Глухові за рік з’явилось 46 спортивних майданчиків. Уявляєте, сорок шість! Де вони? Чи може хтось з присутніх пригадати бодай три-чотири нормальних нових майданчики?
Показовими у цьому плані є міркування, викладені заслуженим тренером України Олександром Москаленком.
Він вважає, зокрема, що спортом у Глухові має керувати людина, котра добре обізнана з цією сферою, і має принаймні десятирічний досвід організаторської роботи, причому, саме у спортивній галузі. Необхідно змінити саме ставлення до спорту, особливо на шкільному рівні (зауважимо одну промовисту деталь: на зустріч не прийшов жодний шкільний директор - авт.) Треба, нарешті, подбати належним чином і про кузню наших спортивних кадрів – ДЮСШ, у якої немає ні свого адміністративного приміщення, ні спортивної бази, ні транспорту. На думку нашого, мабуть, найавторитетнішого тренера, у Глухові доцільно створити щось на зразок спорткомітету радянських часів, куди б увійшли, разом зі спортивними керівниками, й зацікавлені підприємці, господарники:
- Спорткомітет збирався щомісяця, і там, хотів би хто цього чи ні, зверталися до злободенних питань, вимагали звіту про проведену роботу. Був контроль, було об’єднання зусиль, були, відповідно, й конкретні результати.Про посилення координації зусиль, створення єдиного керівного центру фізкультурно-спортивного руху йшлося й у інших виступах. Наводилися й приклади реальних здобутків.
Володимир Колтаков , зокрема, вважає вельми успішною роботу спортивних клубів. На обговоренні озвучено думку про акумуляцію коштів для серйозних спортивних проектів – таких, наприклад, як ремонт приміщень стадіону. Знову-таки, постійно підкреслювалася необхідність реального заохочування дітей та підлітків до здорового способу життя.
Роман Головня повідомив, що міська влада багато в чому згодна з озвученим, і вже зараз робить певні конкретні кроки для покращення ситуації. Так, формується благодійний фонд, де акумулюватимуться кошти для розвитку спортивної галузі.
Андрій Коваленко