Новость из категории: Статьи

У Лобасівщині вже не видно джерел

Певні, що нині більшість мешканців нашого міста асоціюють лісопаркову зону Глухова виключно з Борком. З їхньої свідомості за останні двадцять років якось випала інша примітна складова нашого «зеленого намиста» – урочище Лобасівщина.

 

На фото: так нині виглядає головне джерело Лобасівщини
Мальовничий ліс, який постав на вапнякових схилах заплави Есмані в тому числі й зусиллями місцевих селян за часів Столипіна, поросле старими вільхами верхове болото з десятками джерел т. зв. Калинового ключа, просторий степовий вигін притягували до себе природолюбів, краєзнавців та прибічників активного відпочинку з Глухова й околишніх сил. Тут функціонували лижні траси, туристичні маршрути. Місцями масового відвідування - а можна сказати що й паломництва! - були два джерела: найпотужніше– на початку старого вільшаника й інше, трохи далі, під вапняковою кручею, криниця, свого часу розчищена глухівськими ентузіастами. Сюди постійно виїжджали учасники екологічних акцій, військово- спортивних змагань, випускники, студенти. Окремого висвітлення потребує тема постійної людської присутності: хуторів і кладовищ у глибині лісу, великої садиби лісника… Днями, скориставшись слушним випадком, навідався до верхових болот Лобасівщини, де не був чотири роки. За цей час тутешні краєвиди неабияк змінилися. Простір вигону вкрили зарості високих трав і молоді деревцями. Тут ліс наступає на відкритий простір, а на прилеглому болоті, навпаки, відступає - в око впадають групи сухих вільх.

Різко все змінилося й біля джерел. Відкритий луговий простір між лісом і болотом за лічені роки покрився клениною та кропивою, вода відійшла від лінії вільх на метр-півтора. У глибині болота ще проглядаються плеса, але джерела зникли з поля зору – чи то закрилися нетрями, чи взагалі зникли. Навіть найпотужніше, на початку, до якого за останніх відвідин вела так-сяк облаштована стежка, настил з жердин, поряд стояв знак з зазначенням про гідрологічну пам`ятку місцевого значення довелося розшукувати. А ось до кринички під кручею взагалі годі пробитися: лісом – суцільні непролазні нетрі, повздовж болота - драговина; схил, де колись добували крейду з мальовничої галявинкою нагорі, оточеною стрункими осичками, всуціль заріс чагарником і бур`янами. Таким чином, нинішня Лобасівщина являє очевидну картину …не сказати, щоб деградації, але здичавіння - напевне. Це наша лісопаркова зона? Вона, до речі, незабаром може стати перебрати на себе роль витоків Есмані – через те що луки під Петрівським та Лужками , звідкіля, як поки вважають, бере початок головна блакитна артерія Глухова, майже зневоднені, водойма в Есмані практично не стікає, ставки біля Хотминівки та Годунівки висохли. Калиновий ключ стає, по суті, єдиним резервом живлення Есмані та запорукою того, що вона не щезне з карти, як її «молодша сестра» під Слоутом – Есмань-ІІ.
 
Андрій КОВАЛЕНКО


Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter

Похожие новости