Слідами подвигу народних месників (відео)
До 80-ти річчя створення партизанського руху на Сумщині. Холодного лютневого дня 1971 року, 50 років тому, районний будинок культури був переповнений. Ветерани партизанського руху, жителі Глухова, студенти навчальних закладів проводжали в останню путь командира Глухівського партизанського загону, Героя Радянського Союзу Петра Леонтійовича Кульбаку, одного з організаторів партизанського руху на Глухівщині.
Для організації боротьби з німецькими загарбниками на окупованій території у серпні 1941 року в Глухові був сформований партизанський загін, який налічував 54 чоловіки. Та війна внесла свої корективи: частина людей виявилась не підготовленою до ратних справ, тому, коли група вийшла в урочище Мариця біля с.Зазірки, в ній налічувалось 22 чоловіки. Це було 27 серпня 1941 року. Командиром загону народних месників став Петро Кульбака, комісаром Олександр Білявський, начальником штабу Семен Cамойленко. Командиром загону П. Л. Кульбаку підпільний райком партії затвердив не випадково: він одержав бойовий досвід у фінській війні 39-40 р-р; старший політрук запасу був поранений, крім того, мав організаторський хист і вольовий характер…
У Мариці були закладені бази продовольства та боєприпасів; у цьому допомагали партизанам жителі навколишніх сіл, частина з яких ввійшла до загону месників. Зразу ж після створення загону партизани розпочали бойові дії. Це були невеликі диверсії.
З Мариці загін передислокувався у Слоутські ліси, там 21 листопада 1941 року глухівчани проходили бойове хрещення разом з 2-ма харківськими та 2-ма шосткинськими загонами (всього близько 170 чол.) у нерівному бою з 500-ма карателями.
Зрадник виказав місце розташування партизанських загонів, тому вони були атаковані ворогом зненацька. Але спільними зусиллями партизани не тільки відбили атаки, але й оточивши ворога, знищили 30 і поранили 30 карателів батальйону з полку "Велика Німеччина”. Так розпочався бойовий літопис глухівського партизанського загону. Слід сказати, що в період, коли на всіх фронтах Червона Армія терпіла поразки, цей бій був знаковим – він був прологом наступних подвигів наших славних земляків!
Із Слоутських лісів партизани перейшли до Хінельських лісів, а в січні 1942 року об’єднались із путивльськими народними месниками. Так народжувалось легендарне з’єднання С.А.Ковпака і С.В.Руднєва, що вписало яскраву сторінку в історію партизанського руху на Сумщині. Невдовзі глухівчани у складі з’єднання 28 лютого мужньо бились у Веселівському бою, де було знищено близько 600 ворожих солдат і офіцерів. В цьому бою поліг смертю хоробрих комісар загону глухівчан Олександр Білявський, а справжню воїнську доблесть виявили командир загону П.Л.Кульбака, командири груп Г.М.Слоєв, Ф.М.Голуб, кулеметник П.П.Світненко, політрук С.Хотимський та інші.
У травні-липні глухівчани рейдували у складі з’єднання по Сумщині. За цей час Глухівський загін звільнив від окупантів 7 сіл, месники знищували живу силу противника, вчиняли диверсії, поповнювали запаси зброї та продовольства. Загін вже налічував 200 чоловік, а пізніше збільшився до 765 чоловік.
Загін провів у тилу ворога 1065 днів, пройшов від Глухівщини у Брянські ліси, рейдував у складі з’єднання партизан Сумщини (Путивльський партизанський загін) правобережною Україною, Карпатами.
За бойові подвиги глухівчан у ворожому тилу більшість із них були нагороджені орденами і медалями, а їх командир – П.Л.Кульбака в 1944 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Героїчні подвиги увічнені у книгах, газетах та журналах, але є важливий факт поховання героїв, коли частина з них, хрещених, була похована без священика, такі були часи. Тому важливо провести панахиду, там де вони поховані, за православним обрядом.
Микола Гурець, Микола Захарченко
Фото Героя Радянського Союзу Петра Леонтійовича Кульбаки, надав з сімейного архіву Сергій Анатолійович Слєсарєв
