« У Бабинім Яру палають сотні свіч…»

В історії нашого народу багато трагічних сторінок . Однією з них є Друга світова війна, яка обернулася низкою жахливих подій, незліченними людськими втратами та матеріальними збитками. Уже на світанку 22 червня 1941 року Київ бомбардувала німецька авіація, а 19 вересня місто було захоплено ворогом. Бабин Яр в Києві став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв, циган, підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших людей, що не схилили голови перед ворогом.

Акцію знищення євреїв командування організувало блискавично і фундаментально. По всьому місту було розміщено оголошення, де єврейському населенню наказувалось зібратися 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської до 8-ми годин ранку з документами та цінними речами. За невиконання наказу – розстріл. По місту поповзли чутки про переселення євреїв. Але в кінці вулиці у людей забирали речі, роздягали і заганяли до краю яру. На протилежному краю розташувався кулеметник. Після того, як рів глибиною 50 метрів був заповнений двома – трьома шарами трупів, їх зверху закидали землею, яка ще декілька днів ворушилась, бо багато було ранених, а дітей взагалі кидали живими. За два дні 29-30 вересня в Бабиному Яру було розстріляно близько 33771 особу, практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв в Бабиному Яру за час окупації сягнула 200 тисяч. За роки війни вся територія Радянського Союзу стала своєрідним Бабиним Яром, бо такі розстріли проводилися майже в кожному з населених пунктів країни.

До 75-річчя трагедії Бабиного Яру в професійно – педагогічному коледжі ГНПУ ім. О. Довженка був проведений вечір – реквієм « У Бабинім Яру палають сотні свіч…» У заході прийняли участь студенти коледжу, викладач історії Оксана Сидоренко, директор Музею історії євреїв Глухівщини Михайло Часницький, бібліотекар Глухівської центральної районної бібліотеки Ніна Шубнікова.

М. Часницький продемонстрував слайди про Національний меморіал Катастрофи та Героїзму «Ядва-Шем» та Зал Пам'яті, які створені в 1953 році в Єрусалимі. Михайло Михайлович також розповів про людей, які були готові на самопожертву заради спасіння іншого. Їх називають Праведниками народів світу. Це високе звання дістали 23788 осіб, вихідців з 45 країн світу. На Глухівщині таке звання отримала Ганна Іванівна Гридіна за врятовані життя глухівчан – євреїв братів Плісецьких.

Н. Шубнікова доповнила виступи розповіддю про книги на цю тему, які є в Глухівській районній бібліотеці. Це документальна книга «Бабин Яр», яка написана автором – свідком трагедії ще в 1965 році, але видана тільки після розвалу Радянського Союзу. Про ці сумні події розкриваються в книгах І. Гутмана «Катастрофа и пам'ять», «Хрещатий Яр: Київ 1941- 1943» Д. Гуменної. Про тих глухівчан, хто пережив Голокост, праведників світу та України можна дізнатись з книги М. Часницького «Євреи. Глухов и Сумщина». Та злочин нацистських окупантів не залишились без покарання. Про це збірник «Київський процес: документи та матеріали».

Вечір – реквієм супроводжувався демонстрацією фільму про трагедію Бабиного Яру та вшануванням пам’яті жертв Голокосту хвилиною мовчання.