Новость из категории: Статьи

Зі спогадів фронтовика

До війни Михайло Циганок після закінчення Глухівського педінституту встиг попрацювати директором Дунаєцької школи. Педагог-фронтовик залишив важливі спогади про штурм Берліна у квітні 1945 р., в якому він брав участь у складі артдивізіону. 

За зразкове виконання бойового завдання старший лейтенант М. І. Циганок був нагороджений швейцарським годинником і мотоциклом марки МСУ, кошти від продажу якого він використав на будівництво свого будинку.

Після війни він працював завпедом дитбудинку в Глухові, директором Дубовицької СШ, завідуючим районного відділу народної освіти.

На фото друзі однополчани: зліва Георгій Долгов, посередині глухівчанин Михайло Циганок, з правого боку Єфим Старіков, який після звільнення Прибалтики залишився в Ризі, займав посаду заступника міністра сільського господарства Латвії. Ось що він пригадує про останні дні війни: «25 квітня кільце радянських військ навколо Берліна зімкнулось. Потім мій артдивізіон вів бій за водоканал. Рейхстаг захищали понад дві тисячі солдатів і офіцерів, серед яких були відбірні фашистські моряки… Пам’ятаю епізод, коли німецькі генерали схилили коліна перед нашим генералом – командиром дивізії, в якій я служив. Тим часом підрозділи Неустроєва і Давидова звільняли рейхстаг від гітлерівців. Заступник одного із батальйонів лейтенант Берест, мій земляк із Сумщини, а з ним Єгоров і Кантарія піднялись на верхній поверх, забрались на купол рейхстагу і встановили прапор перемоги. Ніч з 30 квітня на 1 травня врізалась у мою пам’ять найяскравішою подією…»

На завершення своїх спогадів Михайло Іванович розповів такий епізод. За спецзамовленням гітлерівського керівництва були виготовлені годинники швейцарської марки «Альпіна», які призначались для нагородження їхніх вояк, що першими ввійдуть у Москву. Та доля розпорядилась інакше: ці годинники Олексій Берест роздавав воїнам, що відзначились у рейхстагу. Також незвичайна нагорода дісталася і глухівчанину Михайлу Циганку… До речі, нещодавно нашому земляку Олексію Прокоповичу Бересту мало б виповнитися 100 років з дня народження. Народився він 9 березня 1921 року в бідній сім'ї Прокопа Никифо
ровича і Христини Вакумівни Берестів у селі Горяйстівці Лебединського повіту Харківської губернії. В цього подружжя було шістнадцятеро дітей.

У віці 11 років залишився круглим сиротою разом з вісьмома братами і сестрами. Історію з нагородженням М. І. Циганка годинником розповідала учням його донька, вчителька історії Олександра Михайлівна Дубина. - Війну він пройшов з першого і до останнього дня, - згадує Олександра Михайлівна. Був розвідником, командиром взводу, воював на Калінінському, потім на Першому і Другому Прибалтійських фронтах – начальник штабу артдивізіону 328 полку 150 стрілецької дивізії, 3 ударної армії. Його спогади важливі для нас: вони підтверджують правду – хто першим встановив прапор перемоги над рейхстагом!
 
Микола Гурець, Микола Захарченко

 

 



Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter

Похожие новости