Околиці Павлівки: сміття поменшало, проблеми залишаються
Минулої п’ятниці, 3 вересня у зоні відпочинку Павлівки з прилеглим парком (т. зв. урочище Кондовщина), відбулася традиційна екологічна акція «Чистий берег».
-Друзів, як завжди, небагато, але попрацювали плідно, прибрали це пластикове, вибачте на слові, лайно з нашої чудової паркової зони. Вранці на вихідні вибіг сюди, і душа радіє: все навкруги чисто, жодного тобі полишеного пакету чи обгортки, перед очима – широкий плес Павлівки зі зграєю лебедів, така краса. Аж не віриться, що така краса може бути в нас.
Може сміття і стало менше, але проблеми залишаються. Так, під час прибирання нарахували до трьох десятків кострищ. Як же вони спотворюють мальовничі пагорби! У Європі такого давно вже ніхто собі не дозволяє: привозять з собою мангали, деревне вугілля; приготували смаженину, відпочили, прибрали за собою – жодної шкоди для довкілля. А у нас - де поїли, там і нагидили. Невже не можна залишки після гулянки зібрати, й викинути з пакетом до найближчого контейнеру. Ну, і, якщо вже зачепили цю тему, зауважу, що сміттєві ящики у зоні відпочинку, куди поскидали зібране, переповнені. Їх теж мали б давно прибрати.
Як з усім цим боротися? Вважаю, є один дієвий вихід: штрафи, і, відповідно, оперативна робота поліції, як у розвинених країнах. Тільки штрафи! Людина за своєю природою однакова, має схильність залишати після себе відходи будь-де: в Німеччині, Польщі, Україні, Камбоджі. Але де працюють комунальники, правоохоронці - чисто, де ні – сміття на кожному кроці. Цього року, відвідавши Балкани, спостерігав так картину: Албанія, Хорватія, Чорногорія – порядок, на узбіччях збиральники сміття з палицями, обладнаними спеціальним вістрям, на яке нанизується пластик чи папір. У Сербії ж вздовж доріг все закидане рештками пакетів, обгортками від цукерок, морозива. В’їжджаєш до Румунії, де колись теж було не дуже з чистотою – знову все прибране.
Ось так. Сподіваюсь, що й у нас буде не так, як у Сербії. І не лише: роблю з однодумцями для цього, що можу.
Чистий берег потрібен нам усім. І не лише на Павлівці.
Яна Петрук