Знаменне свято: для України та Глухова

Невдовзі, 14 жовтня, на козацьке свято Покрови, глухівчани разом з усією Україною святкуватимуть День Захисника України. Це свято – дуже актуальне для нашого міста. І з огляду на його історію, і сьогодення.

Тут, мабуть, варто згадати, що так звані ланові козаки становили більшість «осадників», які отримували землі на Глухівщині за військову службу, звідколи Глухів разом з іншими містами Сіверщини увійшов до складу Речі Посполитої – з 1618 до початку 30-х років XVII ст.

Найбільш відомий серед них мабуть Юрко ГОДУН, ім’я якого отримало відоме село під Глуховом. Зауважимо, що раніше, у складі Московської держави, наш край був вельми слабо залюднений, і саме козацтво стало тією силою, що, по суті, вдихнула у нього нове життя. Ланове козацтво швидко освоїло околицю міста, організувавши, зокрема, так звані лісові промисли (заготівля різних пиломатеріалів, виготовлення деревного вугілля, поташу). Під час Смоленської війни воно брало участь у обороні від московитів Новгороду Сіверського. Далі, поза активну магнатську експансію, козацтво не лише зберегло свій економічний потенціал, зміцнило корпоративні зв’язки, але й привернуло до своїх лав низку польських шляхетських сімей. Ті дали початок відомим старшинським родам Нарбутів, Журахівських, Ясликовських, Шемшуковських (Шемшученків), та низки інших. Мабуть саме силою та згуртованістю місцевого козацтва пояснюється швидкий і порівняно безболісний перехід Глухова та його околиці під регімент гетьмана Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.

Далі Глухів, вже у складі Гетьманщини, поступово стверджується в якості провідного військово - адміністративного центру. Козацтво було головним чинником цього процесу, що позначив себе на початку 1664 року блискучою обороною Глухова. Тоді його не надто чисельний, але вправний гарнізон з двох козацьких полків зупинив переможну ходу армії Речі Полсполитої – на той час чи не найсильнішої в Європі, очолюваної самим королем. Щоправда/ це була перемога з гірким присмаком, бо разом з поляками під Глухів прийшов і герой Визвольної війни Іван БОГУН. Він не проявив належної активності при штурмі міста, через що був засуджений і страчений – нібито за зраду. Історія козацького Глухова, міста захисників України – це і гетьмани, що тут обиралися, і славетні глухівські гарматні майстри, і багато-багато чого іншого. Вчора, до речі, відзначалася річниця обрання на гетьмана Данила АПОСТОЛА – останнього керманича України козацьких часів, якому вдалося відновити незалежний економічний розвиток України, впорядкувати її податкову систему та судочинство. А вже після останнього гетьмана, Розумовського, наше містомісто розвивалося у суто російському імперському, як модно казати зараз, мейнстрімі. Бойові глухівчани, безумовно, виявляли зразки мужності та героїзму – але вже при обстоюванні інтересів великої Російської держави. Тим не менш, коли, після повалення царизму Україна здобула на короткий час самостійність, вихідці з Глухівщини позначилися на бойових виправах.