Модернова ферма (відео)

 

Днями наш кореспондент відвідав молочно-товарне виробництво ТОВ «Велетень» на Радіонівці.

Холодний грудневий день. Під’їжджаємо, зупиняємось, заходимо в адміністративне приміщення. Тут, як у звичайній бізнесовій конторі: шпакльовані стіни з кремовим пофарбуванням, забрана кахлями підлога, офісні меблі, оргтехніка. Поряд блимає ілюмінацією новорічна ялинка. А потім ми побачимо і прекрасну побутову зону з душовими, роздягальнями та їдальнею для персоналу.

Тваринницьке підприємство з офісною «начинкою»- згодьтеся, дещо незвичне поєднання як для стилю роботи й життя вітчизняних аграріїв. У більшості з нас ферма асоціюється насамперед з розхристаною прохідною, та приймальним пунктом, де так-сяк побілені стіни, бруднувата вичовгана підлога, фанерний канцелярський стіл в закутку та декілька стільців бозна-якого року виробництва. Ну, й, звісно, бідони коло дверей.

 

Корівники теж суттєво відрізняються від тих що на МТФ радянського зразка. Тут, у просторих модулях, дуже чисто, світло та сухо, як для приміщень з сотнями тварин. Ті, до речі виглядають вгодованими й доглянутими. А телята, як на мене, аж занадто бадьорі та рухливі. Враження, що перебуваєш у центрі якогось сучасного виробництва підсилює модернова доїльна лінія на десятки голів, з якою вправно орудує одна-єдина працівниця.

Загалом тут утримують 2300 голів ВРХ, включаючи 950 дійних корів та 1300 телят. Персонал вправляється з ними в три зміни: з четвертої й до дванадцятої, потім до дев’ятнадцятої, й четвертої, відповідно - звісно ж, застосовуючи новітнє обладнання та технології. Ми спостерігали, наприклад, завантаження кормів до спеціального бункера за допомогою універсального потужного «Маніту». У процесі було задіяно декілька чоловік. Один з них, який не назвався, сказав що працює в господарстві п’ятнадцять років.

Головний зоотехнік Валентина Володимирівна ШПАК, яка в березні відзначить двадцятиріччя своєї роботи у «Велетні», повідомила що на комплексі задіяні п’ятдесят три працівники, вісім з яких – спеціалісти.

 

 Один з них – головний ветлікар Валерій Вікторович МАМАЙ, розповів наступне:

Вже 11 років працюю після закінчення путивльського технікуму. За індивідуальним графіком навчався й у СНАУ. Розпочинав трудову біографію з «Велетня», потім було пішов, але швидко повернувся. Що б там не казали, тут краще ніж деінде: і зарплатня, й умови праці, відпочинку, і, вважаю не остання річ - є можливість ознайомлюватися з чимось новим, вдосконалювати свій фах.

Зі мною працюють ще три ветлікарі. Ми розподілили між собою обов’язки, кожний знає свою конкретну ділянку. Я, наприклад, відповідаю за маленьких телят, мій колега – за стан копит худоби, інший - за новотільних коров, ще один - за штучне запліднення. Без проблем замінюємо один одного – наприклад якщо хтось у відпустці.

Інші працівники теж висловлювали задоволення своєю роботою, умовами праці, відпочинку зарплатнею, і, звісно, керівництвом, яке все це забезпечує. Згадували і корпоративи – наприклад на Новий Рік, у «Брамі».

А труднощі, запитає читач. Без них, звичайно, не обходиться. Як зазначив ще один ветеринарний лікар, з двадцятирічним стажем, Віктор Васильович СУХОДУБ:

Коли маєш справу з великою рогатою худобою є два, дійсно важких моменти: взимку працювати холодно, а влітку – спечно.

Тож побажаємо, аби року, що наступає, лише цим і обмежувалися проблеми у невеликого, але дружнього і працьовитого колективу молочно – товарного підприємства ТОВ «Велетень» на Радіонівці.

Вл. інф.