Археологічні пам’ятки Глухівської громади сьогодні.

15 серпня в Україні відзначається День археолога. Це свято стало приводом ще раз нагадати громадськості про долю пам’яток археології, які знаходяться на території нашої громади. Як відомо, Глухів і землі навколо нього мають вельми багате історичне минуле. І це стосується не тільки колишнього столичного статусу міста. В даному випадку мова йде про значно більш ранні історичні часи. Згідно офіційній науковій версії первісні люди почали заселяти сіверську землю в часи верхнього палеоліту (13000-10000 років до н.е.). Однак, найбільш ранні відомі нам сьогодні стоянки людей на нашій території датуються періодом неоліту, приблизно, 6000-4000 років до н.е.

Дуже виразні сліди матеріальної культури людей тих часів у вигляді кам’яних сокир зберігаються в місцевому краєзнавчому музеї. Зустрічаються і більш пізні стоянки і городища часів бронзи і залізного віку. Залишили на нашій землі матеріальні сліди свого перебування і скіфи. Але значно ширше представлена на Глухівщині доба ранньослов’янських археологічних культур, починаючи від Зарубінецької культури(I-II ст.н.е.) і закінчуючи Салтівською і Роменською культурами, які практично є ровесницями Київської держави. Ну і, звичайно, поселення, городища і кургани часів розвиненого середньовіччя. Відомий глухівський історик В.І. Белашов у своїй монографії «Глухів – столиця гетьманської України. 1708-1782 рр.» згадує про 5 археологічних об’єктів цього часу, але насправді їх, як мінімум, у двічі більше. Вся біда археологічних пам’яток на території нашої громади (і не тільки ) в тому, що вони, крім центральної частини м. Глухова, ніколи ніким серйозне не досліджувалися.

 

Навіть археологічні розвідки і спостереження носили несистематичний, часто випадковий характер. Тому велика кількість пам’яток до цього часу ніким не описана, ніяк не впорядкована і нічим не захищена, а іноді, взагалі, невідома сучасним дослідникам. Станом на сьогодні до Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено, а отже взято під державну охорону, 13 археологічних пам’яток нашої громади (приблизно половина з відомих), серед них історичний центр Глухова, скіфський курган і городище біля с. Баничі, городища і поселення біля сіл Будищі і Вікторове та ін. Останні ж практично представлені на долю випадку. І ми їх невпинно втрачаємо.

 

Якщо раніше такі втрати мотивувалися господарською доцільністю: так у середині 50-х років минулого сторіччя під сільськогосподарські угіддя були розорані 4 ранньослов’янські кургани, розташовані в безпосередній близькості від нашого міста, то сьогодні об’єкти культурної спадщини потерпають в першу чергу від людей, які з метою наживи, озброївшись сучасними пошуковими приладами, нещадно розорюють і грабують наше історичне надбання, користуючись недосконалістю чинного законодавства. Звичайно, археологічні дослідження пов’язані з затратами значних людських і матеріальних ресурсів, яких в даний момент державі катастрофічно не вистачає. Однак, вже давно назріла потреба, яку ще можна і потрібно вирішувати: на законодавчому рівні зробити рішучі кроки, направлені на посилення відповідальності за розорення пам’яток минулого і створити спеціальний орган місцевої влади, який би безпосередньо ними опікувався. В іншому випадку про серйозні наукові дослідження найдревніших залишків матеріальної культури людства в не далекому майбутньому можна буде забути назавжди.