Зелене багатство краю

Минулої неділі працівники лісового господарства Глухівщини відзначали своє професійне свято. Загальна площа «зелених легенів» нашого краю трохи перевищує 34 тис. гектарів, або 340 кв. км. Якщо уявити , що хтось звів це у єдиний масив, вийде такий собі гай-діброва площею 34 х 10 кілометрів. Заблукавши в такому, можна вибиратися цілий день. Трохи менше ніж дві третини – 22 тис. га. Цього обширу складають насадження Держлісгоспу. На їх просторі щорічно заготовляють понад 50 тисяч «кубів» (цього року – 56 тис.) деревини. Знову таки, візуально це має виглядати, як стос колод у вигляді хмарочоса 30 х 17 м., а заввишки 100м. Теж вражає. Угіддя глухівського Держлісгоспу – найгустіші на Сумщині, з відповідним коефіцієнтом 0,8 ( для порівняння: у Агролісі – 0,4) при максимальному значенні 1(така густота характерна для молодих малопродуктивних насаджень). Щороку запас деревини, завдяки природному приросту, збільшується на 70 тис. куб. м. Якщо відняти від цього зазначений вище обсяг вирубаного., виходить, що запасів деревини у нас прибуває. А ще ліси Глухывщини старішають: нині середній вік насаджень сягає 68 років. Відбуваються й певні зміни у породному складі.

Так, схоже, найближчим часом з наших лісів можне щезнути ялина, яка займає 2-3% їх площі. Її посилено точить новий шкідник – жук – типограф. Починає серйозно хворіти ясен . У Європі, до речі, його нормальних масивів, через ураженнями шкідливими мікроорганізмами, залишилося обмаль. У нас, щоправда, перестав висихати дуб, але, натомість, почали всихати березові гаї. Що прикро це співпадає з різким зростанням попиту на березову деревину. Вона майже досягла у ціні рівня шпильчастих: сосни, ялини. Ось такі ребуси доводиться вирішувати нашим працівникам лісового господарства: у реальному просторі, який включає і кліматичні зміни, і історичні особливості розвитку галузі, і – особливості наших економіки і законодавства. Під час бесіди з директором підприємства Василем Кацалапом задав йому питання щодо заборони вивозу лісу – кругляку. Почув ось таке: Заборона – не найкращий спосіб регулювати економічний розвиток. Тут доцільніше б було встановити, кажімо, підвищений акциз.

Глухівський Держлісгосп це:

• 163 працівників, продуктивність праці кожного з яких , оцінюється, пересічно, в понад 190 тис. грн..;
• 3 211 кв.м. пиломатеріалів, виготовлених за 8 місяців 2016р.;
• 2 млн. сіянців лісових культур та майже 100га. заліснених вирубок за рік, плюс, за 5 років, 500 га.нових лісових площ;
• Придбані протягом року нові технічні засоби на загальну суму 2,8 млн. грн.;

Саме реалії нинішньої економіки визначають шляхи розвитку головного лісового підприємства Глухівщини. Тут намагаються заробити буквально на всьому. Наочний тому пиклад – продаж новорічних ялинок. До 10 тисяч новорічних красунь відправляють з Глухова на реалізацію під різдвяні свята; середня ціна – 20-25 тис. грн. Є такі господарства, що «задирають» ціну і за сотню, але і реалізують набагато менше. Ноу-хау у «ялинковому» питанні – формування крон у новорічних деревець. Втім, головні кошти, а за 8 місяців поточного рок це 31млн. грн., підприємство заробляє на реалізації ділової деревини. Воно має надійні ділові зв’язки з Туреччиною, Німеччиною, Румунією, Польщею. Знаходить свого покупця продукція держлісгоспу і на внутрішньому ринку.

Продуктивно працювати за нинішніх умов дозволяє постійне оновлення виробничих потужностей та застосування передових технологій : як переробки деревини, так і догляду за зеленими насадженнями. Цього року технічну базу підприємства оновлено на 23%. Для контролю за пожежною безпекою тут використовують дрон та систему відео спостереження.

Андрій Коваленко