Загинув герой молодший сержант Остап Олегович ШЕКЕРА (23.07.1973 – 25.09.2023)

Яке то пекло – вихід на позиції – знають рідні усіх захисників. Московити рівняють з землею окопи, спостережні пункти і бліндажі, закидаючи нашу піхоту усім смертоносним залізом, постійно атакують. «Будьте готові, якщо не вийду на зв'язок за 5 днів, значить, двохсотий. Ви тримайтесь», - попрощався з дружиною боєць. А сам чесно пішов разом з побратимами виконувати найважчу чоловічу роботу… 

Його остання дорога додому була довгою, бо довелось робити аналіз ДНК.

 Громадо! Зупинімось, помолімось, згадаймо з подякою нашого земляка, який віддав життя за Україну. 

Свій 50-річний ювілей Остап ШЕКЕРА зустрів у війську, бо за місяць до дня народження отримав повістку. Він був військовим пенсіонером, до ТЦК звертався у перші дні повномасштабного нападу росії, але його попросили почекати. Наміру відсидітись не мав. 

Потрапив у легендарну 72-гу окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців на один з найтяжчих відрізків фронту, під Вугледар. 

Остап Олегович був досвідченим військовим, мав за плечима три контракти у ЗСУ, свого часу був у складі миротворчих бригад в Іраку. Працював у системі Державної кримінально-виконавчої служби, у ДСНС. 

Він – корінний глухівчанин. Все життя прожив у Глухові, має багато друзів. Його характеризують як дуже принципового, чесного і відповідального чоловіка. За найвищу цінність вважав справедливість, завжди допомагав тим, хто потребував. 

Захопленням життя була техніка, особливу енергію відчував, коли їхав на мотоциклі. Рідні кажуть, якщо треба було відпочити чи над чимось подумати - сідав і їхав у поля, ліси, милувався краєвидами. Підтримував гарну фізичну форму.

Доземний уклін воїну.

 

Його родина у горі. Мама, дружина, син і донька оплакують втрату найріднішої людини. Співчуваємо, розділяємо смуток.

Прощання з Героєм Остапом ШЕКЕРОЮ відбудеться днями. 

Ненависть до окупантів-московитів, які продовжують нищити Україну і вбивають українців заради своїх імперських амбіцій, не стихає у наших серцях. На колінах дякуємо кожному воїну, хто боронить країну від рашистів.