Обід на двох із граком

Цей випадок стався зі мною нещодавно, в центрі Глухова, під час обідньої перерви. Коли не вистачає часу пообідати вдома, заходжу до фаст _ фудівського ларька на розі п`ятиповерхівки , де райбібліотека та магазин «динамо». одного разу. замовивши хот-дог та чай, тільки –но взявся за частування, аж поряд з`явився , вигулькнувши невідомо звідкіля, великий грак. Взагалі, як відомо, ці розумні птахи намагаються весь час триматися зграї, оскільки купою легше розшукати їжу та захиститися від ворогів.

А цей грак, судячи усього, зрадив своєму, закладеному матінкою-природою, колективістському алгоритму поведінки, або – просто виявив високу ступінь кмітливості. Він прогулювався межи людей, час від часу заглядав у сміттєве відро поряд, а ще – дуже проникливим – голодним – поглядом у вічі присутніх, які споживали простеньку нашвидкуруч приготовану їжу. Багато хто куплівся на той уважний жалісний погляд, і відщипував щось пташині. І я теж вирішив поділитися з нею декількома шматочками смачної булки. Кинув один, другий, третій. Судячи з усього, гракові не вперше було приймати такі подарунки. Він впевнено скльовував ласі шматочки, а потім відправлявся за ріг - перевірити, мабуть, чи бува ніхто там чогось не залишив.

Врешті-решт, я покінчив з хот – догом, розділивши його з птахом. Наприкінці, мені захотілося погладити цю бідну самотню істоту, але тільки-но про це подумав – грака наче і слід простив, немов розчинився у повітрі. Ось такі вони хитрі бестії.

Олексій ЩЕРБАНЬ