Як правильно будувати речення в німецькій мові: прості, складносурядні та складнопідрядні речення

 

Німецький синтаксис, тобто правила побудови речень — справжнє випробування. На відміну від української, порядок слів дуже важливий і регулюється правилами. Тому треба розібратися, як правильно будувати речення. Впевнені, що ваш репетитор з німецької мови теж докладно зупиниться на цій темі, тож пояснимо лише основні моменти.

 

Побудова простого речення

Просте речення, яке має одну граматичну основу, в німецькій має визначений порядок слів. Нагадаємо, що прості речення бувають розповідними (щось повідомляють), питальними (в них про щось питається) та наказовими (виражається наказ чи прохання).

Розповідне речення

У розповідному реченні присудок (дієслово) стоїть на другому місці: Ich (підмет) gehe (присудок) in die Schule. — Я йду до школи. Іноді на перше місце може виходити обставина, вона змінює порядок слів: Morgen gehe (присудок) ich (я) in die Schule. — Зранку піду я до школи.

Питальне речення

1. У питальному реченні без питального слова (наприклад, де, коли, як — wo, wann, wie) дієслово стоїть на першому місці: Geht (присудок) er (підмет) in die Schule? — Дослівно: Іде він до школи?
2. У питальному реченні з питальним словом порядок наступний: питальне слово → дієслово → підмет. Наприклад, Wo (питальне слово) ist (присудок) mein Buch (підмет)? — Дослівно: Де (питальне слово) є (присудок) моя книга (підмет)?

Наказове речення

У наказовому реченні дієслово стоїть на першому місці. Підмет часто опускається, адже з форми дієслова зрозуміло, звертаються до однієї чи кількох осіб:

• Geh (присудок у наказовій формі, однина) in die Schule! — Іди до школи!
• Geht (присудок у наказовій формі, множина) in die Schule! — Ідіть до школи!

Підсумуємо, що порядок слів у розповідному реченні прямий за схемою: Підмет (Subjekt) + Присудок (Verb) + Другорядні члени речення (обставини, додатки).

Побудова складних речень

Складне речення — це речення з кількома граматичними основами, які формують частини складного речення.

Порядок слів у складносурядному реченні

Якщо частини рівноправні за змістом, тобто ми не можемо поставити питання від однієї до іншої, а лише встановити логічний зв’язок, таке речення називається складносурядним. Його частини поєднуються між собою сурядними сполучниками: und (і), oder (або), aber (але) або протиставним сполучником sondern (а).

У складносурядних реченнях порядок слів у частинах залишається прямим — підмет → присудок → другорядні члени речення. Наприклад:

• Ich gehe ins Kino, und er bleibt zu Hause. — Я йду в кіно, а він залишається вдома.
• Wir spielen Fußball, aber sie liest ein Buch. — Ми граємо у футбол, але вона читає книгу.

Побудова складнопідрядного речення

У складнопідрядному реченні є головна частина та підрядна. Головна самостійна за значенням, а підрядна уточнює, доповнює її зміст. Ми ставимо питання від головної до підрядної. Підрядна приєднується до головної за допомогою сполучників підрядності (чи сполучних слів). Як і в українській мові, в німецькій існує кілька типів підрядних речень.

Порядок слів у головному реченні прямий: підмет → присудок → інші члени речення. У підрядному реченні присудок на останньому місці.

• Er bleibt zu Hause, weil er krank ist. — Дослівно: Він залишається вдома, тому що він хворий є.
• Ich gehe einkaufen, bevor der Laden schließt. — Я йду скупитися, перед тим як магазин зачиняється.

У складнопідрядному реченні може бути інверсія — непрямий порядок слів. Якщо підрядна стає перед головною, у головній частині присудок виходить на перше місце. Це обумовлює рамкову конструкцію, коли два дієслова з головної та підрядної стають «сусідами» через кому:

• Obwohl er müde ist, arbeitet er weiter. — Дослівно: Хоча він втомлений є, працює він далі.

Тут підрядна частина (Obwohl er müde ist) стоїть перед головною [arbeitet er weiter].

Якби порядок був традиційним, тобто спочатку головна, потім підрядна [ ], ( ), порядок слів у головній стане прямим:

• Er arbeitet weiter, obwohl er müde ist. — Дослівно: Він працює далі, хоча він втомлений є.

Порядок слів не менш важка тема, ніж неправильні дієслова чи артиклі. На відміну від української, де порядок слів вільний, в німецькій кожне слово має своє місце — і в простому, і в складному реченні.