Георгій Нарбут – видатний художник Глухівщини

Георгій Іванович Нарбут – видатний український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок) та проекту герба Української держави, уродженець Сумської області. Він був нащадком «знатного товариша козацької сотні» Мусія Нарбута. Народився 9 березня 1886 р. на хуторі Нарбутівка біля Глухова. З 1896 р. навчався в Глухівській гімназії. У 1906 р. їде до Петербургу та показує свої малюнки відомому художнику І. Білібіну. У 1909 р. за порадою М. Добужинського їде до Мюнхена, де три місяці навчається в студії графіка Ш. Холлоші.

Щороку Нарбут приїздить в Україну, працює в архівах, у музеї Тарновського в Чернігові, багато малює з натури. У 1913 р. Григорій робить ілюстрації та оформлення до «Статуту ордена св. Георгія». У 1914 – 1915 рр. створює цикл алегоричних композицій на тему першої світової війни, починає працювати над «Українською абеткою. Улітку 1917 р. президент України Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи для українських грошей. Переможцем став Георгій Нарбут. «Державні знаки у виконанні Нарбута – це наше наочне свідоцтво державної зрілості, наша гордість і слава», – писав мистецтвознавець В. Січинський. У грудні 1917 р. Нарбут взяв участь у заснуванні Української Академії мистецтв, у створенні символіки Української Народної Республіки.

При П. Скоропадському Георгію Нарбуту доручили розробити герб України. На ескізах поряд із тризубом автор зобразив козака. У 1919 р. Він став першим ректором Української академії мистецтв. Йшла війна, і Академія виживала в неймовірних умовах. Протягом 1919 р. в Києві влада змінювалася тринадцять разів. Нарбуту доводилося відбиватися від солдатів та чиновників, які повсякчас поривалися захопити приміщення, шукати дрова, матеріали для художників, навчати… У якийсь період Академія ненадовго втратила приміщення. Нарбут перевів навчальний заклад до себе додому. Студенти і викладачі пили чай, говорили про майбутнє, здригалися від пострілів за вікном...

У Києві тим часом почалася епідемія тифу. Нарбут захворів. Ослаблений тифом, він не зміг перенести тяжку операцію по видаленню каменів з печінки і 23 травня 1920 року помер. Похований на Байковому кладовищі в Києві. За радянських часів ім’я видатного українського художника було під забороною.

У 1983 р. у київському видавництві «Мистецтво» вийшов ілюстрований альбом «Георгій Нарбут», укладачем якого був П. А. Білецький. У 1992 р. режисер Юлія Лазаревська зняла фільм: «Георгій Нарбут. Живі картини». Глухівщина дуже багата на видатних синів та доньок, тож збережімо імена славетних земляків у наших серцях

Студент ГНПУ ім. О. Довженка Пластун Олег.