Освіта. Втрачені можливості

Міській відділ освіти розпочинає реформування системи середної освіти у Глухові. Міська влада планує звільнити приміщення по вул.Ціолковського під запланований і конче необхідний для міста дитячий садочок, а у приміщенні першої школи організувати старшу профільну школу. На наступний рік заплановане переведення учнів початкової ланки першої школи до другої та шостої шкіл міста, а всіх учнів середньої ланки першої школи - до шостої. Рішення міської влади відповідає формальній логіці, а саме: є потреба у збільшенні кількості місць у дошкільних закладах - звільняємо для цього дитячий садок, у якому розміщена початкова ланка СШ №1; є потреба у виокремленні старшої школи, чого вимагає прийнятий Закон України «Про освіту» - звільняємо для цього одну із шкіл, а дітей переводимо до тих шкіл, у яких є вільні місця. То що ж не задовольняє батьків учнів початкової ланки СШ №1, яких буде переведено до інших навчальних закладів? Мабуть, в першу чергу, нові умови, в яких доведеться навчатися їхнім дітям. Звичайно, сьогоднішні умови навчання дітей початкової ланки СШ №1 ще не можна назвати ідеальними, але, разом з тим, тут реалізована одна з найважливіших на сьогодні вимог нової перспективної школи, а саме: ця школа є відокремленою, тобто захищеною від ( будемо відверті) агресивного впливу середньої і старшої ланок (на що вказали більшість батьків у проведеному нами анкетуванні).
Звичайно Закон України «Про освіту» прийнято, отже реформування освіти відбудеться за будь-яких обставин. Разом з тим проводячи реформування системи освіти в межах міста необхідно керуватись не сьогоденними проблемами, а бачити школу в перспективі, що відповідала б державній стратегії розвитку освіти.

Означена стратегія пов’язана зі зміною філософії освітньої діяльності, відходом від радянської системи освіти, метою якої було виконання єдиного для всіх навчального плану і програм до системи освіти, орієнтованої на індивідуальний розвиток конктретної особистості, що забезпечується, в тому числі, структурою освіти. В сучасній системі освіти кожна дитина повинна мати право обирати собі для вивчення ті дисципліни, до яких у неї є цікавість, потреба, а головне - які відповідають її задаткам. Тільки така модель дозволяє реалізувати одне з найвагоміших завдань загальноосвітньої школи – привести дитину до об’єктивного вибору майбутньої професійної діяльності.
На жаль, реалізувати право вибору дитиною дисциплін навчального плану в діючій структурі шкіл практично не має можливості, оскільки для цього потрібна концентрація учнів та відповідно і класів за освітніми рівнями.
Саме розширена кількість паралельних класів дозволяє реалізувати стратегію індивідуального підходу, оскільки навчальний план має дві складові: інваріантну (дисципліни, обов’язкові для вивчення) та варіативну (дисципліни за вибором учнів). Таким чином через вибір дитиною дисциплін з варіативної складової відбувається диференціація учнів за здібностями. І починати цей процес бажано вже з першого класу. За цією схемою працюють школи: американські, японські та європейського співтовариства.
Перехід до даної системи освіти закладений у новому Законі України «Про освіту». А проблеми реалізації цієї моделі на рівні Глухова пов’язані з відсутністю у місті окремих за рівнями шкіл (початкової, середньої, старшої). Отже, якщо ми хочемо будувати перспективну систему освіти, то повинні створити окрему початкову, окрему середню і окрему старшу профільну школи.
Це дасть можливість:
- перейти до особистісно орієнтованої моделі освіти, що забезпечує індивідуальний розвиток особистості;
- створити виокремлені освітні середовища для кожної з освітніх ланок, які б відповідали віковим особливостям дітей та були б наповнені відповідним навчально-методичним забезпеченням;
- убезпечити дітей від психічного і фізичного насильства з боку старшокласників;
- забезпечити право вибору профілю навчання у відповідності до інтересів, потреб та задатків учнів старшої профільної школи, а отже підвищити ефективність підготовки до ЗНО та зменшити витрати на репетиторів.
Враховуючи вищенаведену аргументацію представники громадської ради, депутати та фахівці з освіти два роки тому запропонували міському голові наступну модель. Створити у місті три окремі школи: початкова ланка на базі ЗОШ №1, яка об’єднає учнів початкових класів першої та третьої шкіл; середня ланка на базі ЗОШ № 3, яка об’єднає учнів середніх класів першої та третьої шкіл; старша профільна школа на базі ГНПУ, яка об’єднає учнів старших класів усіх шкіл міста. При цьому залишити ЗОШ №2, ЗОШ №6 та школу- інтернат школами 1 –2-го ступенів (1-9 класи). Це перший етап реформування.
Створення старшої профільної школи на базі університету дало б можливість залучити висококваліфікованих фахівців до науково- методичного супроводу кожної з вказаних ланок. Така схема могла б бути основою для створення освітнього округу із залученням учнів новостворених громад.
На жаль, ця перспективна ініціатива залишилася непоміченою міським головою та відділом освіти. Готуючи реформування середньої школи міська влада повністю проігнорувала результати батьківського анкетування щодо розв’язання проблем, які мають прояв у міських школах, а також громадські обговорення запропонованої стратегії реформування освіти у місті. На жаль, даною стратегією не зацікавився і університет. Це і зрозуміло, на заваді стали: по - перше – політика, по-друге - величезний об’єм роботи і відповідальність. Кому вони потрібні в наш час…
Сьогодні, начебто, працює створена за моєї ініціативи робоча група, яка намагається знайти оптимальну структуру майбутньої школи. Але голова групи - заступник міського голови М.Васильєва - спромоглася лише двічі за півроку провести її засідання. Третє засідання не відбулося, бо в цей час до Л.Васянович за поясненнями щодо її реформи прийшли розлючені батьки. Незважаючи на те, що робоча група ще не прийняла ніякого остаточного рішення щодо реформування загальної середньої освіти в місті, завідуюча відділом освіти видає свою концепцію реформування як єдину і затверджену. Насправді міська рада дане питання ще не розглядала.
Затягування часу вже призвело до втрати можливостей:
-отримання містом додаткового державного фінансування на розробку пілотного освітнього проекту;
- отримання міжнародних фінансових грантів, підтримки міжнародних спонсорів ( до цього спонукали міську владу співробітники англійського посольства, які нещодавно відвідували місто);
-розбудови якісної системи загальної середньої освіти в місті;
- залучення до цієї системи освітніх систем новостворюваних громад з метою розбудови освітнього округа на базі міста.
На жаль, втрачаємо час, а з ним і можливості ефективного розвитку.

Тетяна МИХАЙЛИК, депутат міської ради