Знову без бюджетного задоволення

Представники протилежного табору, яких вже важко назвати опозиціонерами, навіть в лапках, налаштувалися войовничо як ніколи – навіть попри те, що прибічники мера поводилися доволі стримано. Очільник фракції «Воля народу» Юрій БУРЛАКА (який, було помітно, перебував не в доброму гуморі), жодним чином не зважив ні на миролюбну риторику, ні на досить аргументовану – секретарем міської ради Оленою ДЕМІШЕВОЮ, і, зрештою, самою логікою життя - мотивацію на користь прийняття головного кошторису. Його позиція: є прийнятий більшістю бюджет, і мер повинен його підписати. Таку думку продублювала й представник «Солідарності» Алла РЯБУХА. Юрій Олександрович обгрунтував свою «залізобетонну» позицію положеннями ч. 7 ст. 46 закону про місцеве самоврядування, яка, будучи пов’язаною з іншими, не озвученими, частинами, 6 і 9, передбачає певний порядок скликання сесійного засідання - на кшталт того, що відбулася 1 березня, без мера та секретаря. Отже, як передбачає п. 6 ст. 46, у разі немотивованої відмови чи недієздатності міського голови, порушення ним встановлених законом термінів, іншого, передбаченого п.7 (див нижче- авт.), сесію може скликати секретар міськради.

 

Згадані сьомий, і дев`ятий пункти наводимо повністю: 7. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації. 9. У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради. За словами Бурлаки, його прибічники дотрималися зазначених вимог, і тому бюджет 1 березня легітимний. З іншого боку, і це є очевидним, при його прийнятті порушили низку регламентних норм. Тут, мабуть, варто зауважити, що на засіданні озвучувалася інформація, згідно з якою у представників опозиції, котрі подали судовий позов за фактом ігнорування начебто прийнятого ними бюджету, виникли якісь проблеми. Хто дасть гарантію, що коли мер узаконить своїм підписом бюджетне рішення «Волі народу» та її ситуативних союзників, не з`явиться якийсь правдоруб, буцімто зі сторони – і не подасть на Мішеля новий позов – щодо підписання бюджету, прийнятого з порушеннями. Тоді взагалі може скластися патова ситуація. Тож схвалення бюджетного проекту, запропонованого 12 квітня, було би дуже розумним і компромісним кроком. До нього закликав голова бюджетної комісії Дмитро БЄЛІНСЬКИЙ – один з небагатьох, хто притримується врівноваженої центристської лінії.

 

Ще один важливий привід голосувати за бюджет наводив і міський голова – військові 16 батальйону прохають виділити допомогу в мільйон гривень на потреби благоустрою. З огляду на те, що завдяки відрахуванню ПДФО з грошового утримання його особового складу місто отримало за неповний рік близько 10 млн. грн. додаткових надходжень, піти захисникам, як то кажуть, сам Бог велів. Велів, але, вочевидь, не антимерському активу міськради, що знову успішно провалив бюджетне голосування. При обговоренні з вуст Бурлаки вихопилася низка дуже некоректних висловлювань. Замість предметних пропозицій, які бодай би в чомусь замінили, вільно чи ні, загальмовану його депутатами бюджетну допомогу, він, у притаманній йому манері, «зіскочив з теми», і висунув низку звинувачень на адресу міської влади, наприклад - що в місті не оголошувалася жалоба з приводу загибелі військових під Кримським. Якось дивно було слухати таке від діяча, який, наприклад, і сам не вийшов останнього разу на урочисту зустріч бійців батальйону, і членів його фракції там ніхто не розгледів. Антимерські сили, без достатньо аргументованих, переконливих заперечень знову «забалотували» проекти важливих програмних документів: про поводження з твердими побутовими відходами (Глухів знову залишається без схеми санітарної очистки, а тому запровадження роздільного збирання сміття, побудова нових площ під сміттєзвалище, встановлення вагових пристроїв на полігоні ТПВ – відсувається на невизначений термін); щодо затвердження енерго- та екологоефективної схеми теплопостачання (місто не матиме змоги проводити масову заміну зношених на 70 – 80 і більше відсотків тепломереж). Не знайшло підтримки «опозиціонерів» викладене в особистій заяві депутат Галини ОВСЯНКО («Самопоміч», завдяки її голосу – єдиної представниці промерської фракції – пройшло скандальне рішення про «бюджет 1 березня») прохання достроково припинити повноваження. Натомість, залишившись в залі після офіційного завершення засідання, 20 депутатів винесли недовіру секретарю міськради. Не одним негативом, одначе… На двох сесійних засіданнях таки прийнято низку невідкладних рішень: з земельних, фінансових, організаційних питань. Схвалено, нарешті, довгоочікуваний перелік об’єктів, які попадають під приватизацію – без горезвісного приміщення клубу «Ринг + Татамі». Його зняли, за словами депутата Тетяни МИХАЙЛИК, за її особистим наполяганням. Детальніше ознайомитися з тим, що проголосовано, можна на офіційному сайті міської ради hlukhiv-rada.gov.ua.

 

Окремо хотілося би сказати про атмосферу сесійних засідань. Вона була, скажімо відверто, дещо пригніченою: взаємні звинувачення, образливі репліки, деякі депутати нервово реагували на фото- і відеозйомку. Що тривожить, багато очевидців опозиційних демаршів допускали висловлювання, що ще трохи – і доведеться брати до рук щось важкеньке, оскільки, цитую: «…колишні «риги» вбивають у нас останню надію, що Глухів буде нормально розвиватися». Згодьтеся, досить тривожний знак. Можливо це, нарешті, потрібно взяти до уваги любителям проявляти політичні амбіції, та їхнім дрібним служкам.