На майдані коло церкви революція іде

Не буде перебільшенням сказати, що увага всіх людей прикута до тих подій що відбуваються на численних українських Майданах, і жодна людина не візьметься передбачити подальший розвиток цих подій. Робити вигляд, що нічого не відбувається, і у нас все добре – це все одно, що заритися, як страусам, у пісок.

Газетні матеріали готуються заздалегідь, і щоб ми не написали, коли газета вийде з друку, це вже буде не актуально, це вже буде застаріла інформація, бо є інтернет, і телебачення, яке транслює події «наживо». Хто вважає неупередженим каналом U.B.R., а хто дивиться виключно російські канали, але так чи інакше, отримує інформацію. Путивль до мітингувальників не приєднався, бо ту купку з декількох чоловіків – представників двох опозиційних партій «Свобода» та «Батьківщина», мітингувальниками назвати важко. Вони намагалися привернути увагу перехожих, збираючи підписи з вимогою відпустити затриманих активістів Київського Майдану. Підписантів теж було мало – трохи більше двох десятків. Насправді співчуваючих майданівцям набагато більше, просто люди бояться вголос про це казати. Дехто вважає, що путивляни – помірковані люди, тому, мовляв, спокійно до всього відносяться. Інші вважають, що не помірковані, а, скоріше, аполітичні та байдужі, що живуть за принципом «моя хата з краю». Якби там не було, але кожен повинен усвідомлювати свою причетність до тих подій, що розгорнулися по всій Україні, і свою відповідальність за їх розвиток та завершення. А до поміркованості й толерантності з обох боків барикад закликають і представники усіх релігійних конфесій, і "пересічні” громадяни. От і молодий психолог Віка Громова навіть вірш склала про толерантність. І хоч він був складений з іншого приводу, і ще по-дитячому наївний, та якраз "в тему”...

Олена Долгая