Глухівчани масово перейшли на мінеральну воду?

Мешканка Обложок, що торгує біля молочного павільйону, розповіла, що майже кожного дня приїздить до Глухова. «Тримаємо 6 корів, адже сім'я живе лише з господарства. – каже співрозмовниця. – У Харкові вчаться 2 онучки, тож гроші потрібні. А які тут торги? Самі лише копійки!». На запитання, звідки пенсіонерка бере стільки порожніх пляшок, щоб налити в них молоко, жіночка відповіла, що з - під мінералки. Таку ж відповідь почули й від Миколи, який привозить плід своєї праці аж із Долини Шосткинського району та жаліється чоловік на погану торгівлю. – Кожен думає, чи ліки купити, чи хліба. Доведеться свій домашній натуральний продукт везти додому – привіз 25 літрів, а продав лише 5». Цікавлюсь, де бере тару, і чую: «З – під мінеральної води!». У молочному павільйоні тітоньки також запевнили, що всі пляшечки – чистенькі, з власних домівок, адже водичку пили особисто вони. «Ну, не на смітниках же нам їх збирати! - обурюється одна з охайних на вигляд господинь. Попрямували ми на інший кінець Глухова, до міні – ринку в районі школи №6. Торгівельні ряди ломляться від молока, яке налите в пластмасовий посуд. Задаємо те ж питання, що і попереднім торгівцям. Відповідь – така ж: «П'ємо мінеральну водичку». На подив кореспондента стосовно кількості пляшок, кажуть: «Так її ж багато треба кожного дня! Не з крана ж використовувати в їжу! Труби ж сторічні та іржаві, з них вже отрута тече!». Молочниці та молочники одноголосно заперечують загальноприйнятий міф про те, що пляшки вони купляють у бомжів, які збирають їх по звалищах. У підтвердження своїх слів показують мішки з тарою: мовляв, все це привезли з дому. А ще мешканці мікрорайону приносять та здають. До того ж не хто попало, а нормальні люди, культурні, які без сумніву, мінералку купують. Одна продавчиня молочної продукції пояснює тонкощі пляшкової справи: «Якщо посуд купувати з – під горілки, то його ніяк не вимиєш і не виполощеш - запах залишається.

 

А з – під молока треба мити гарячою водою. Але в такому разі пляшка зморщиться, і на продаж вже не піде. Тож ми користуємось лише чистою тарою з – під мінералки». Співрозмовники стверджують, що на ринку біля автостанції процвітає торгівля молоком з пляшок зі смітників. Буцімто ця інформація – з перевірених джерел. Та чи варто довіряти даним словам – справа кожного. Є один – єдиний вихід не стати жертвою недобросовісних молочниць: приходити до ринку зі своєю тарою – банкою. Тоді й сумнівів ніяких відносно походження посуду не буде. Та якщо дивитись на проблему глобально, то на найвищих рівнях держави йдеться про те, що Україна потопає в пластиковому смітті. І наразі вирішується питання про заборону використання пляшок та пакетів. Ми живемо, не помічаючи, що навколо нас лежить пластиковий ворог, який в природному середовищі буде розкладатися сотні років, при цьому отруюючи все навколо смертельними канцерогенами. Україна сьогодні потопає в смітті на кожну людину припадає по 8,5 тонн відходів. Якщо у нас в країні трохи більше ніж 8% від усієї території займають заповідники, то сміттєзвалища вже понад 10%. І це мова йде тільки про офіційні звалища … А скільки несанкціонованих хаотично розкиданих по всій країні? У нашій країні переробляється близько 3% сміття, а в Європі — до 70%. Треба зупинити цей сміттєвий Апокаліпсис, який стрімко насувається.